Автор: Гриценко Іван
Залишилася сама Було це давно, ще тоді, коли над Києвом ранньою весною рано темніє й ліхтарі на вулицях

Не смій співати Ти не так посміхаєшся. Ганна не одразу зрозуміла, що це про неї. Вона дивилась на свої

Марка вигнали… Знову… Втретє за її коротке життя… Не щастило їй ніяк…

Ризикнути заради майбутнього Та ну тебе з тією столицею! обурився Назар, різко розвернувшись до Лесі.

Мене немає Ти знову купила цю хімію? Геннадій поставив пакет на стіл так, що всередині щось дзенькнуло.

Кришталеве кошеня Три сестрички при віконці… Мамо, це ж майже про вас, правда? Віра зітхнула.

– Оленко, ти ж розумієш, з ким він знайшов собі пару? Вона ж з доважком! Чи тебе таке влаштовує?

Двадцять шість років потому Того вечора борщ вдався особливо на славу. Оксана зняла кришку з каструлі

Нічний родич і ціна спокою Лише б не знову, тихо прошепотіла Марічка, дивлячись у раковину, повну мильної води.

Коли вже зовсім пізно Олеся стояла біля підїзду свого нового дому звичайної девятиперхівки у спальному






