Юлай Василiна

«ПоBія, дypeпа, ryляка, — кричала мама, шмaraючи мене рушником. – Нагуляла собі дитину, noraнь ти така.

Цю коротку історію про те, що трапилось з однією нeщacною мамою я хочу розповісти для дітей.

– Юро, може краще це одягнути? Дивись, який колір приємний, ніжно-зелений, та й ще до моїх очей

— Привіт, Любо. Ти сьогодні ввечері зайнята? – О, привіт, рада тебе чути. Та ні. Буду лежати на

Щовихідних ми з дітьми відправляємось гуляти у різні парки. Цього розу не виняток. Я з сином Антоном

Я не знаю скільки з вас вірять у прикмети, та інколи з кожним трапляються такі речі, які все вирішують за нас.

Я ніколи б і не подумав скаржитися на свій шлюб. Хоч ми й не мали дітей, але у нас були чудові стосунки

— Ліліє Антонівно, я вагітна. У нас з Іваном буде дитина, вже друга. Він хоче, аби я зробила @борт.

Вчора чоловік зустрівся з нашою нянею на базарі. Зустріч ця була дуже теплою та радісною, тому що ми

У Галини Іванівни найкращий онук. Ну, точніше, так, мабуть, думає кожна бабуся про свого онука чи онучку