Без категорії

Я не везу себе в те прокляте село, щоб ховати твою маму, сказав чоловік з різким тоном. Але коли дізнався

Я Вадим Ковальчук, і сьогодні ввечері, коли я вже переодягнувся в домашні спортивні штани і розстягнуту

17 листопада Сьогодні під вечір, коли вже мерехтіть лампочка над кухонним столом, я згадую, як сестра

Чи не можу я висловитися? вигукнув я, вдаривши рукою по столу. Тоді й не очікуй, що я віддам хоча б копійку!

Майстерня замість офісу Олена Ковальчук зняла гарнітуру і на мить затримала її в руці, відчуваючи, як

Одарка летіла крізь кімнати, ніби намагаючись втиснути у старий чемодан усе, що залишилось у її душі.

Ти ж не серйозно це кажеш? голос у трубці вібрував від праведного гніву, переходячи на ультразвук.

Зоряно, я виходжу заміж, сказала Варвара, сховавши соромливу усмішку, весілля наступної пятниці в Київській ратуші.

Колись, давно, я згадую, як довелося просити поради у сторонньої людини. Ситуація була така: моя дитина

Не хвилюйся, мамо! Вона навіть копійки не отримає, гордо заявив Андрій, не підозрюючи, що його дружина