Без категорії

Чому я маю вас жаліти? Ви ж мене не пожаліли, відповіла Оленка. У останньому році мати часто хворіла.

Сиділа я у своїй пункті швидкої допомоги, слухала, як скриплять дошки на стіні раз, два, раз, два ніби

«Не рухайся, нічого не кажи, ти в небезпеці». Дрібка без притулку схопила мільярдера в кут і поцілувала

Дорогий щоденнику, Ще один довгий день, і я відчуваю, ніби втрачаю себе серед безкінечних вимог.

Колись у самому серці Київської області стояв старий маєток «Сонячна Долина». На його воротах працював

Верне рішення Вечір прохолодний, за вікном уже жовтень. Олена Сергіївна сидить у улюбленому кріслі біля

Тихий вечір. Холодна Пушкінська вулиця порожня, лише кілька ліхтарів кидають жовте полумя на бруківку.

Вік йшов, і він дійшов до сімдесятиріччя, виростивши трьох дітей. Одна жінка, Марта, померла тридцять