Без категорії
Залишилася сама Було це давно, ще тоді, коли над Києвом ранньою весною рано темніє й ліхтарі на вулицях
Останній пасажир автобуса Ліхтарик був маленький, не більший за вказівний палець, на плетеному шнурочку.
Полюнь, ти зібралась чи ні? Я ж на уроки спізнюся! Оленка струсонула останню сорочку Тарасика і повісила
Не смій співати Ти не так посміхаєшся. Ганна не одразу зрозуміла, що це про неї. Вона дивилась на свої
Марка вигнали… Знову… Втретє за її коротке життя… Не щастило їй ніяк…
Боже, ти зараз посмеёшся! Представь, вон та сусідка, Олеся, що за хвірткою, ночами тягала мій перегній мішками.
Ризикнути заради майбутнього Та ну тебе з тією столицею! обурився Назар, різко розвернувшись до Лесі.
Фальшива краса Та цього не може бути! Серйозно, розійшлися? Не вірю! Оксана так здивовано подивилась
Мене немає Ти знову купила цю хімію? Геннадій поставив пакет на стіл так, що всередині щось дзенькнуло.
Крок до рушника Світлана стояла перед великим дзеркалом у своїй кімнаті й не могла намилуватися собою.