ЦІКАВО – Сторінка 11 – ZigZag

Коли мене запитували в дитинстві про мого батька, я соромився і ображався. Мені тоді здавалося, що всі мені хочуть зробити боляче такими питаннями.

Якось так сталося, що спільне життя у моїх батьків не склалося. Тато мій дуже специфічний чоловік.

Що це таке? Як таке взагалі можливо? Ви дитиною займаєтеся чи пустили її виховання на самоплив? – кричала під нашими дверима якась неадекватна жіночка.

Ми саме повечеряли. Дружина прибирала на кухні, а я вирішив допомогти і помити посуду. Дітей відправив

Мені здається, що в понеділок я отримаю звістку про своє звільнення і шукатиму нову роботу. От тільки стримати себе тоді я справді не міг.

Мій шеф надзвичайно добра і розумна людина. Ми з ним потоваришували. Разом почали їздити на риболовлю.

Залишилося ще зовсім краплиночка до того моменту, як я остаточно прийму рішення розлучитися з чоловіком. Накипіло мені і вже нема сил терпіти. Навіть спільна донька мене не втримує.

Зараз я дуже багато думаю і аналізую. Приходжу таки до думки, що всі наші проблеми розпочалися з того

Якби ж я тільки знала, що своїми благими намірами зроблю настільки погано і розпалю ворожнечу між рідними дітьми.

Зараз я найбільше шкодую про те, що колись поїхала на заробітки. Жили ми досить бідно, та на хліб завжди

Вже який місяць нам донька влаштовує показові вистави, що вона доросла. Ми втомилися з чоловіком. А як розум їй в голову вкласти – не знаємо.

Нашій донці недавно виповнилося вісімнадцять. Завжди Аліна була чемна та слухняна дівчинка.

Хотіли для батьків старість в тихому будиночку, де цвітуть вишні і бджоли гудуть, а отримали одні нерви.

Ми з чоловіком як тільки почули мрії моїх батьків про маленький будиночок недалеко від міста –

Сьогодні я стала випадковим свідком розмови двох бабусь на зупинці і посмішка з мого обличчя не сходить цілісінький день.

Мені до роботи йти пішки хвилин двадцять. Тому я ніколи не їжджу на маршрутці чи трамваї. Люблю пішохідні

Сваха прийшла до мене вгості і просто приголомшила мене своєю пропозицією. Як їй взагалі таке спало на думку і язик повернувся сказати це вголос – я все ніяк не збагну.

Моя донька вийшла заміж через два роки після того, як не стало моєї дружини. Весілля ми планували ще

Свекруха нам усі печінки дістала свою не постійністю. Сьогодні хоче одне, а завтра – інше. А ми лише терпимо всі її вибрики.

Моя свекруха дуже дивна жінка. Ми ніколи не можемо передбачити, що саме їй спаде на думку наступної хвилини.