Велике розлучення
Рівно чотири роки трималися разом Коваленки у шлюбі. Як би не намагалися вони плекати вічне кохання, не вдалося їм вкоренитися на грядці сімейного щастя. На горизонті вже вимальовувалося розлучення.
І що, ось так просто розлучитеся і все? спитала подруга у Соломії Коваленко, коли та покликала її заїсти стрес круглими італійськими канапками.
Так. Що нам ще залишається? Ми це вже обговорили. Так для обох буде краще
Та ні, я не про саме розлучення я про саму подію. Треба ж по-людськи погуляти! Поставити фінальну крапку, так би мовити.
Я просто в напруженні останнім часом, не обовязково давити на болюче, образилася Соломія, заїдаючи переживання піцою з ананасом, а потім морепродуктами.
Я не про тебе, рідна, а про твоє розлучення! Весілля ж у вас було пишне я ще досі виплачую за шматок того торта. То чому б не влаштувати розлучення з розмахом? Щоб ресторан, кортеґ, тамада, урочисте «спалення мосту»! Я б від душі потанцювала
А так можна?
Так навіть треба!
Та в мене й гривень особливо нема. Зараз же ще майно доведеться ділити, наволочки навпіл різати.
Я маю знайому, яка організує все за мішок картоплі. Все решта відбєш подарунками. Але поки що подумаємо про дівич-вечір. Щось максимально домашнє й моральне, щоб гарно попрощатися із сімейним життям.
Тобто, як завжди: домовимося зустрітись зі своїми, а в результаті ніхто нікуди не дійде, бо в усіх чоловіки та діти?
Ідеальний варіант!
Наступного дня Соломія з подругою приїхали до організаторки Юлії. Та чомусь зустріла їх у торговому центрі за касою млинцевої, попутно обробляла замовлення.
Допоможеш? спитала подруга Соломії, змалювавши ситуацію.
Легко! Я вже бачу, як це буде, Юля замріяно закотила очі: Наречена у чорній траурній сукні, клянеться «ніколи і ні за що». Наречений у своїх страшних спортивках, які він зможе нарешті носити цілодобово, каже урочисте «ні». Потім дружно йдемо в ломбард, урочисто здаємо обручки. Гості скандують: «Солодко!», «Напівсолодко!» Ну, я ще подумаю, сказала Юля, а тоді на весь торговий центр вигукнула: Замовлення шістдесят чотири готове!
Чоловік Соломії, на диво, сприйняв ідею з ентузіазмом, а от батьки були проти.
Це все ваші новомодні витребеньки. Ми колись просто тихенько розлучалися і ненавиділи одне одного до кінця життя, бурчали всі старші родичі. Грошей на розлучення не дамо.
Через тиждень все було готове. За Юлиним сценарієм святкування починалося з викупу. Нареченому треба було вийти зі спільної квартири, подолавши низку випробувань: конкурси, співи, а гості мали підказувати або відкуповуватись лише б швидше пішов і не затримувався. Оскільки поверхів було дванадцять, Олегу дозволили скористатися ліфтом. Туди ж запхали рештки його речей і свідка.
Юлина двоюрідна сестра фотограф у поліції фіксувала кожну деталь як докази. Після цього девять гостей жартома поставили на «облік».
А тепер в РАЦС! оголосила Юля, коли всі зібрались унизу.
За новою традицією Коваленки сіли разом у автівку, щоб після розлучення поїхати кожен окремо, а іншим гостям видали жетони на метро, дрібняки на проїзд і машину з фотографом, де весь шлях проходили конкурси: знімали відбитки пальців, проводили жартівливі допити. До Палацу одружень заходили, співаючи хіт «Я вільний» гурту «Океан Ельзи».
Коли штампи були проставлені комірка суспільства розформована всі гуртом висипали надвір. Юля дістала велику клітку й запропонувала впіймати пару голубів. Люди співали, веселились, раділи за молодо-розлучених. Чоловіки від щирого серця вітали Олега й заздрісно бажали довгих років окремого щастя. Їхні жінки в цей час влаштовували їм скандали, а потім ловили букет, складений із квитанцій за комуналку.
От гуляють! Мабуть, давно чекали на цю «заручину», люди з іншого весілля дивувалися.
Та ні, ці розлучаються, пояснили їм у відповідь.
Побачивши щасливих Коваленків, чимало пар цього дня взяли паузу та відклали свої церемонії.
Після того, як на мосту спиляли замок, а обручки, як і задумали, здали у найближчий ломбард (частково покрити витрати), процесія рушила в ресторан. Там уже чекали музики оркестр, взятий по старій Юлиній «дружбі», бізнес-ланч і млинці з медом. Спонсором банкета була «Млинцева лавка 8», в якій Юля працювала касиркою. Торт, звісно, також був з млинців.
Схоже на поминки зітхнула Соломія, дивлячись на настрій довкола.
Та ми сьогодні проводжаємо сімейне щастя в останню путь, пожартувала Юля і запропонувала «уже не молодим» станцювати останній танець.
Заграв Шопен.
Знаєш, а непогано вийшло, сказала Соломія Олегу, коли вони кружляли по залу.
Погоджуюсь, кивнув той. Я вперше бачу, щоб наші батьки так гарно спілкувались.
Вони зробили коло і Соломія побачила, як її батько й батько Олега обіймаються, співають ледь чутно й розчулено витирають сльози, хоча завжди були на ножах.
Стіл ломився від подарунків: комплекти одномісної постелі, квитки на концерти, гантелі, посуд для однієї особи, сертифікати на йогу, спортзал, стриптиз Наостанок розлученим вручили ключі від номерів у різних готелях міста, знижки у «Млинцеву лавку 8» та сертифікат на дві поїздки машиною поліції.
Потім був феєрверк і продаж торта зі знижкою. Задоволені гості розїхались по домівках до своїх дружин, чоловіків та дітей, а Коваленки вирушили кожен своєю дорогою.
Через три тижні був готовий фотоальбом. Олег саме приїхав до Соломії забрати свої кусачки для нігтів.
Вдало все вийшло, зауважила Соломія, гортаючи чорнобілі світлини, де щасливі обличчя і кумедні фотодокази.
Так, згоден, Олег усміхнувся і додав: Прізвище змінювати будеш?
Ні, я вже звикла. Та й Маланюка ненабагато краще звучить.
Погоджуюсь, розсміявся Олег. Ну, я пішов?
Ага Хоча почекай!
Олег уважно подивився на Соломію.
Можеш сходити зі мною вечеряти в млинцеву? Наші купони сьогодні останній день дійсні шкода ж
Шкода, погодився Олег. До речі, млинець символ оновлення. Може, у нас ще є шанс? Це ж, виходить, побачення?
Думаєш вона вагалася, це не буде помилкою після такого гучного розлучення? Я чула навіть сюжет у новинах про нас був.
Не знаю, але хто нас засудить? Ми вже вільні люди, маємо право зустрічатися з ким і коли заманеться. До речі, наступного тижня свідок зі свідченою теж розлучаються. Запросили нас. Зі мною підеш?
Подумаю, усміхнулася Соломія. Якраз маю у них комплект постільної білизни, буде що подарувати.
Учора був шлюб, сьогодні розлучення, а завтра нове життя. Головне, що залишилось усміхатися, навіть коли життя кладе на тарілку не торт, а ті самі млинці. Усе, що зі мною сталося, навчився сприймати з гумором і памятати: який би не був кінець, це може стати початком чогось нового.
