Невістка після розлучення не відпускає дітей до рідної бабусі. А все через квартирне питання

Нещодавно до мене на чашечку чаю забігла моя сусідка. Жалілася на свою колишню невістку, яка не виходить на зв’язок після розлучення. Якщо з сином вони не змогли знайти спільно мови, то чому тоді бабуся повинна страждати від цього.

Валентина Степанівна вже давно на пенсії. Їй би тільки з внуками бавитись, а невістка Світлана взагалі перервала з нею будь-який зв’язок. Молода жінка не просто забороняє побачення, а й зовсім не виходить на зв’язок з колишніми свекрами, а все через квартирне питання.

Коли молодята тільки побралися, у них не було власного житла, мати Валентини Степанівни жила в трикімнатній квартирі. Чого не зробиш заради єдиного сина? Щоб не обтяжувати молоду сім’ю піклуванням про стареньку, Валентина забрала матір до себе, а молодята стали жити у бабусиній квартирі.

За сім років життя разом молодята не зробили ніякого ремонту. Все не вистачало коштів. Вони вважали кращим з’їздити за ці гроші на відпочинок, а не вкладати їх у стіни. У шлюбі народилося двоє діток, яких Валентина Степанівна обожнює. Коли Світлана вийшла на роботу, то досить часто залишала дітей з бабусею й дідусем.

Так склалося, що син Валентини Андрій покохав іншу жінку. У неї є своє власне житло, тому молодий чоловік не став виганяти дружину з дітьми на вулицю, а залишив їх у бабусиній квартирі. Сама ж Валентина Степанівна не розуміє, чому вона повинна дарувати квартиру колишній невістці. Зараз досить важко заробити гроші на житло в місті. Врешті-решт ще не відомо, як складеться доля Андрія в новій сім’ї.

Валентина Степанівна при зустрічі зі Світланою стала натякати на те, що їй би личило шукати собі іншу квартиру або переїжджати до своїх батьків. Звісно ж, вона зі своєї сторони обіцяла допомогу в переїзді. У неї з чоловіком є власне авто, тому вони можуть допомогти Світлані перевезти речі.

Через декілька місяців таких натяків невістка звільнилася з роботи, забрала зі школи документи старшого онука та переїхала в інше місто, де живуть її батьки. Як і обіцяли, Валентина з чоловіком допомогли їй з переїздом. Після цього пройшло вже півроку, а від невістки ніяких вісточок. Жінка турбувалася, чи нічого не сталося, але син сказав, що в них все гаразд.

Валентина Степанівна вже дуже сумує за внуками, особливо за меншенькою Зоєю. Вона ще така малесенька. Їй тільки три рочки. Якщо невістка й далі не дозволятиме їм зустрічатися, то дитина взагалі забудеться про існування другої бабусі.

Жінка нічого не може вдіяти, адже навіть в законі передбачені побачення тільки з батьком. Всі інші зустрічі можливі тільки за бажанням матері. Валентина Степанівна не знає, що їй робити. Чому невістка так образилася за ту квартиру? Вона ж їй не належить, і ніяких вкладень у неї молодята не робили. Валентина з чоловіком не відмовляються допомагати внукам, але дарувати свою квартиру, бо так комусь зручно – це вже занадто.

Не знаю, що їй порадити. Вона проситиме ще сина про побачення з внуками, але не впевнена, що невістка відпустить дітей. Жінка надіється, що з часом невістка все-таки дозволить бачитися з онуками.