Навіть не хочу згадувати той момент. У мене тоді серце просто впало додолу і розбилося на тисячі друзків. Але я закрила рот долонею і витирала сльози. Зібралася з усіма силами і тихо вийшла з нашої квартири, наче мене і не було.
З Миколою ми почали зустрічатися майже два роки тому. А з початком цих усіх дій – я переїхала жити до нього. Ми обоє орендували квартири та ще й на різних кінцях міста. Та й працювали також обоє.
Мені повідомили, що піднімають орендну плату і я почала шукати нове житло у межах свого бюджету. От тільки знайти було не реально. Багато всіх приїхало у наше місто і ціни підлетіли догори наче скажені.
Хоча ми і не планували ще поки жити разом з Миколою, але в мене не було вибору. Я зібрала свої речі і просто поставила його перед фактом, що переїду до нього на деякий час. Так ми вже майже рік живемо разом у нього.
Я завжди думала, що у нас чудові і міцні стосунки. Обоє заробляли гроші і робили одне одному милі приємності. Та й я готувала їсти і прибирала, щоб Микола не харчувався однією лише доставкою.
Один день розставив все на свої місця. Так, я знала що до наших стосунків він був у стосунках і дуже кохав попередню дівчину, але в них не склалося. Навіть знала, що інколи вони спілкуються і я була проти цього. Тоді він її всюди повидаляв з друзів і моє серце наче заспокоїлося.
Того дня мені зателефонувала мама і сказала, що у тата підскочив тиск. Звичайно ж я зателефонувала хлопцю і сказала, що поїду до батьків, після роботи. Вони жили за тридцять кілометрів. Відповідно залишусь у них на ніч.
Коли я приїхала додому – усе було вже гаразд з батьком. Та й мама сказала мені, що вона даремно запанікувала. Я взяла пиріг, який мама спекла і вирішила таки повернутися додому до Миколи.
Я зайшла додому і почула, що він не сам. Через щілину у дверях побачила його з колишньою дівчиною і почула слова:
– Я вже купу разів хотів з нею розійтися. Не виставляти ж мені її за двері – сказав Микола.
Я намагалася мовчати, витирала сльози і тихо пішла.
