Моя подруга Наталя зустрічалася з Миколою, та й переїхала до нього жити. Все наче в них і добре було. Наталя марила вийти за нього заміж, та й вік її вже піджимав. Вона єдина була ще не заміжня у нашій компанії.
Коли у когось з наших друзів було святкування – Микола себе дуже дивно поводив. Завжди уникав людних місць чи спільних фото. Та й Наталці заборонив виставляти фото з собою на її сторінках в соціальних мережах.
Мені взагалі здається, що він і близько з нею не хотів ні стосунків, ні разом жити. Просто йому нікуди було діватися, як її орендодавці виселили і вона переїхала ввечері з речами до нього. А потім він і не знав, як її спекатися. А вона дуже вже хотіла заміж.
Та правда таки виплила. Микола в сусідньому місті, за сто кілометрів мав іншу жінку та ще й сина. І всі його поїздки на вихідні до мами – були далеко не до неньки. До сина він їздив і до тієї жінки. Хоча в офіційному шлюбі вони і не були.
Це вже потім я дізналася, що у них складне кохання з молодого віку. І доля постійно ставила їм якісь перепони, та вони з ними справлялися.
Так от, правда сплила в один день. Микола саме був на роботі, як його родина вирішила зробити йому сюрприз.
Моя подруга Наталя саме відпросилася з роботи і вирішила приготувати Миколі романтичну вечерю. Раптом вона почула, що двері відчинилися ключем і побігла зустрічати свого хлопця.
Та на порозі стояла жінка з маленьким хлопчиком. Вони були здивовані і одночасно запитали: “А ти хто? І що тут робиш?”.
А хлопчик запитав:
– А де мій тато?
Його мама запитала:
– Ви хто і де Микола?
Наталя ж відповіла, що вона його дівчина і Миколи нема, він на роботі. Та жінка розсміялася і уточнила яка ще така дівчина моя подруга. А тоді розповіла, що вони з Миколою вже більше десяти років разом і це їхній син.
Так рожеві мрії моєї подруги про заміжжя розлетілися на мільйони уламків.