Моя свекруха дуже дивна жінка. Ми ніколи не можемо передбачити, що саме їй спаде на думку наступної хвилини. Наше з нею спілкування просто нагадує американські гірки ще й надто круті.
Мама мого чоловіка звикла жити так, що її нічого не хвилює і вона завжди робить те, чого душа забажає. Це потрібно так народитися, як вона. Якщо щастить – щастить завжди, але не всім.
Моя свекруха народилася в заможній родині. Батьки були власниками ферми і планували для дочки велике майбутнє, а вона для себе обрала – безтурботне майбутнє.
Заміж вийшла також вдало. Жодного дня не працювала. Чоловік свекрухи, мій свекор був надзвичайно розумною людиною із ще більшою підприємницькою жилкою. Він збудував таку будівельну імперію, що його компанія на плаву вже більше тридцяти років і переживає усі кризи і зміни в суспільстві.
Недавно свекор помер. Він все працював і працював, а здоров’ям часу займатися не мав. Упустив той момент, коли можна було пролікуватися.
Мій чоловік успадкував батьківський бізнес. Реформував його відповідно до сучасних технологій і прогресу. Налаштував усі процеси в компанії так, що міг тримати все під контролем з телефону.
А свекруха й не дуже сумувала своїй втраті. Не минуло й тижня після смерті свекора, як вона нам заявило – хочу переїхати жити до Америки. Штат я вже обрала і квартиру теж.
Ну нам залишалося найменше – придбати свекрусі цю квартиру і знайти підрядників, які б займалися всіма документами.
Мій чоловік не надто зрадів такій ідеї. По-перше, він думав, що його мама сумуватиме за батьком, по-друге вільних грошей у нас нема бо все запущено у бізнес і нові проекти, а по-третє – свекруха не постійна.
Вона у нас, як погода у Львові – міняє свої бажання сотні разів на день. Якось з цим бажанням вона і так довго протрималася.
Мій чоловік організував все і вже за три місяці свекруха перебралася жити у свою квартиру на березі океану. Ми видихнули з полегшенням. Та ненадвго.
Не минуло й півроку, як ми отримали нове завдання з зірочкою. Свекруха захотіла відправитися у навколосвітню подорож. А хто повинен це оплатити і організувати? Правильно – ми, в особливості мій чоловік.
Та це ще не все. Доки свекруха подорожуватиме вона набиратиметься нових ідей, які потім хоче реалізувати. А реалізовувати вона їх планує на власному виробництві. Захотіла свою лінійку одягу випустити.
І тут не все так просто, бо її особистий бренд має створитися і розвинутися за цей час.
Одного дня ця жінка мене до білого коліна доведе. Та й не лише мене, а й свого рідного сина. Я ж бачу його реакцію на її вибрики.
Ми як розмовлялємо ввечері – не можемо зрозуміти одного, як свекор прожив стільки років з таким характером своєї дружини. А мій чоловік часто додає, що татові легко – він собі просто закрив очі і позбавився цього всього дурдому. Думаю, що доля правди в його словах є.
