Без категорії
013
Не можу зрозуміти, звідки беруться твої надмірні ревнощі – щодня, відтоді як ми разом, чую лише закиди, у твоїх очах постійна підозра, ти ревнуєш мене до пацієнтів, медсестр, лікарів і навіть до кожного ліхтарного стовпа; це вже виходить за межі, і я справді втомився, правда.
Михайле, що це? суворо запитала Зоряна, тримаючи в руках сорочку. Що це за рожева пляма? Чиясь помада?
ZigZag
Без категорії
048
Мариночко, коли ж ти нарешті з’їдеш до нас?
Ти коли збираєшся зїжджати, Зоряночко? Мама стояла в дверях кухні, спершись на одвірок. У руці тримала
ZigZag
Без категорії
022
Лізо, будемо легкими: запакуй свій фірмовий пиріг і пару баночок домашнього варення, — ліниво розтягнувся Гліб з усмішкою.
Зоря, візьмемо лише трохи. Запакуй нам у дорогу свій фірмовий пиріг і пару баночок варення, мовив Володимир
ZigZag
Без категорії
06
— Мамо, тато, привіт! Ви кликали нас зайти—що сталося? — Маринка з чоловіком Толею без зайвих слів вдерлися в батьківську оселю.
Мамо, тато, привіт! Ви кликали, що трапилось? Мариска з чоловіком Толя просто зірвалися до батьківської кухні.
ZigZag
Без категорії
060
— Хто ви, мандрівнику?!
Хто ви?! Юлія стоїть у дверях своєї квартири, не вірячи очам. Перед нею стоїть незнайома жінка близько
ZigZag
Без категорії
010
Ти через це своє кохання вилетів з Київського інституту!
Ти саме через цю кохану справу полетів зі школи! Ми ж хотіли, щоб ти навчався, а не одружувався!
ZigZag
Без категорії
015
—Ти вже не моя донька.
Ти вже не моя донька. Хто він і звідки нікому не відомо. Я соромлюсь за тебе. Переїжджай у бабусине гніздо
ZigZag
Без категорії
08
Багатий хлопець побліднув, побачивши бідняка‑двійника — він й не підозрював, що має брата!
Привіт, уявляєш, сьогодні я натрапив на неймовірну історію, і хочу швиденько розповісти її, наче в голосовому
ZigZag
Без категорії
08
Було зима 1950 року, холод проступав до кісток. У темній кімнаті з глиняними стінами і запахом вологості, сімнадцятирічна дівчина задихалась, стискаючи простирадла, коли схви підкидали її. Вона була одна, лише з повитою – старшою акушеркою з грубими руками й серцем, звиклим до трагедії.
Зима 1950го року була такою, що мороз прокручувався до кісток. У темній кімнаті старої деревяної хати
ZigZag
Без категорії
010
Олеся ненавиділа всіх — особливо свою маму.
16травня 2026р., КиївДневник Сьогодні я знову роздумую про ті роки, коли працював у дитячому будинку
ZigZag