ZigZag – Сторінка 17

Без категорії

Я ваша люба внучкаВона подивилася на мене, посміхнулась і протягнула старовинний вишиваний рушник, розповідаючи про родинні таємниці, які передавалися з покоління в покоління.

За тобою мама прийшла, збирайся. Кажуть, що кожна дитина в дитячому будинку чекає цих слів.

Без категорії

Весільна ніч має бути найщасливішим моментом у житті жінки. Я сиділа перед туалетним столиком, ще свіжою помадою, слухаючи, як зовні поступово стихали святкові барабанні розгулі. Сім’я мого чоловіка відпочивала. Нареченська камера була розкішно оздоблена, золотисте світло огортало струмуючі червоні шовкові смуги. Але серце моє було важким, і неспокійне передчуття підкрадалось.

Тихенько постукали в двері. Я затихла. Хто може приходити так пізно? Обережно підступила і злегка відчинила.

Без категорії

МОЯ ДОНЬКА ТА ЗЯТ ПОМЕРЛИ 2 РОКИ ТОМУ – А ПІСЛЯ ОДНОГО ДНЯ МОЇ ОНУКИ КРИКНУЛИ: «БАБУСЮ, ДИМ! ОЦЕ НАШІ МАТИ ТА БАТЬКО!»

Моя донька та зять померли два роки тому а сьогодні мої онуки закричали: «Бабусю, подивись, це наші мама і тато!

Без категорії

Як ноги розсувати, вам вдасться; а коли берете на себе відповідальність, краще відмовитися від дитиниТоді мама, підбігаючи його до школи, зрозуміла, що справжня свобода — не втеча, а вміння говорити правду собі.

Я розповім вам про одну неймовірну подію, що сталася в нашій лікарні під Київським Інститутом медичних наук.

Без категорії

Синку, мати й дитина — одне ціле, тому рішення лиш у неї.

Яка дитина у сорок один рік! вигукнув на Олену чоловік. У твоєму віці вже бабусі будуть підкоряти.

Без категорії

— Я ж тобі казала: куди гроші віднесе, туди йди вечеряти! І снідати, до речі, теж, — сказала дружина, сідаючи в крісло з в’язаннямВін кивнув, піднявши чашку, і зітхнув: «Тепер зрозуміло, чому в нашій хаті завжди холодно, коли ти в’яжеш».

Людо! Ти вдома? крикнув Василь, вдаряючи у двері квартири. На кухні, кличе Людмила, зайнята приготуванням

Без категорії

Тепер я більше не готую для всіх!

Я більше не готую на всіх! Тільки для себе та Зорі. Чому так? обурився Микита. Бо в нашій родині, здається

Без категорії

Віра смажить котлети, коли в кухню входить Ігор. – Віро, треба поговорити, – рішуче каже Ігор. – Говори, – кидає жінка. – Сядеш, послухаєш спокійно? – в його голосі чути нетерпіння. – Я завжди слідкувати за котлетами, – відповідає дружина. – Що ти хотів сказати? – Я… – Ігор запинається, ледве підбираючи слова. – Я зустрів іншу жінку… Я йду від тебе! – Я тебе вітаю. І дуже рада за тебе! – спокійно відповідає Віра. – У сенсі «вітаю»? У сенсі «рада за мене»? – чоловік здивовано дивиться на дружину. Але Ігор навіть не уявляв, що саме в цей момент Віра замислювала щось інше.

Віра смажить котлети, коли в кухню заходить чоловік. Віро, треба поговорити, рішуче заявляє Ігор.

Без категорії

То чи справді шлюбний акт міцніше за спільне проживання? – Насміялися над Наді чоловікиНадя, розбурхана, відчула, як її серце стискає гірка, коли вона зрозуміла, що справжнє кохання важливіше будь‑яких юридичних документів.

Я вже не підемо на тридцятьріччя випуску інституту, бо потім мене захопить сум. Хай йдуть ті, хто щоразу

Без категорії

«Бери! Дарма я тобі послухала!» — крикнула незнайома до мого чоловіка, передаючи йому немовляЯ підхопив дитину, а в очах матері блищала незрозуміла, та щира вдячність.

Я виховую донечку, яку народила коханка мого чоловіка. Так, ви правильно зрозуміли. Хтось може подумати