Дорогий щоденниче, Мої колеги та навіть подруги відверто мені заздрили мовляв, Оленка зуміла закохати

Мамо, знову світло горіло цілу ніч! скрикнув Тарас, увійшовши до кухні з сердитим виглядом.

Десять довгих років жителі мого містечка знущалися з мене: перешіптувалися за спиною, називали мене гулящою

Я простягнула своєму онукові на весіллі подарунок, який шила ночами в старій кімнаті, де стіни памятають

Щоденник, 15 травня Середа З самого ранку я вирішила нарешті обрізати сухі гілки у старого яблуневого

Таргани Таргани в голові у Марійки вперто витанцьовували гопака. Веселий, жвавий танок, де все скрегоче

Взимку 1943 року, коли повітря над Київщиною звивалося морозним маревом, навіть старі явори навколо госпіталю

Я замкнув двері класу на ключ. Металевий клац відлунює в коридорі, наче постріл у тиші. Я повертаюся

Тато вважав, що я зганьбила сімю допоки не дізнався, що зробив сам Запис у щоденнику. Розділ 1: Рюкзак

Є така стара українська приказка: «Дурість гірша від крадіжки». Колись мені здавалося, що це перебільшення