Чоловік приховував к0ханку три роки, а я чекала слушного моменту, щоб піти від нього

З Олександром у нас чудова сім’я, чоловік сам з нуля створив прибутковий бізнес, він дуже наполегливий та працьовитий. З ним ми почали зустрічатися ще в університетські роки, а потім одружилися. У нас росте двоє діток, чоловік весь вільний час проводив з ними. Мої батьки та друзі завжди вихваляли Олександра, як чудового батька та сім’янина, постійно казали, як мені з ним пощастило, а я тільки пишалася коханим, його досягненнями.

Вийшло так, що Саша став моїм першим хлопцем, а потім чоловіком, до нього у мене нікого не було, а після десяти років шлюбу я впевнилася у тому, що він єдиний на все життя. Щодня я уявляла та чітко бачила, як ми разом будемо старіти, виховувати наших діток, іншого варіанту навіть в думках не було. Але один дзвінок посеред ночі перевернув мій світ, ідеальну думку про чоловіка. Олександр тоді якраз зайшов у нашу спальну, коли його телефон задзвонив, він відразу змінився в обличчі, почав нервувати, але діватися було нікуди, тому він підняв слухавку.

На тому кінці проводу я почула жіночий голос, чоловік не встиг зменшити звук динаміка, тому перші фрази “Привіт, як справи?” я почула чітко. Саша коротко і нейтрально щось відповів і ніби нічого не сталося пішов спати. Я спитала, хто телефонував так пізно, але він лише сказав, аби я не хвилювалася і не вигадувала собі нічого, бо це була його секретарка, якій терміново потрібна інформація стосовно договору. Але тоді я розуміла, що чоловік бреше, я не повірила його жодному слову, проте скандал не влаштовувала, вирішила сама дізнатися про все.

Через декілька днів мені вдалося дізнатися, що за дівчина йому телефонувала, це вийшло випадково — я прочитала всю переписку чоловіка з нею, поки він спав, ну не могла я не знати правду! Напевно, інша жінка на моєму місці вже б давно пішла, але я не могла самостійно забезпечувати двох дітей, а Сашу все ще кохала, я просто не вірила, що він здатен на зраду.

Я знову промовчала і тримала образу в собі, сама стала думати наперед, вирішила назбирати грошей, щоб піти від нього не з порожніми руками. Через декілька місяців та рік нічого не змінилося — Олександр продовжував зустрічатися з коханкою. Я стала агресивною по відношенню до нього, а потім заспокоїлася і вирішила помститися йому інакше — я почала брати від нього кошти більше, ніж раніше, а сама відкладала їх.

Через три роки я вже назбирала досить пристойну суму, стала краще виглядати, як мама двох дітей я мала вигляд 20-річної красуні, чоловіки почали задивлятися на мене, а мій чоловік ніби осліп. До мене повернулася впевненість, я працювала на роботі й вже могла забезпечувати себе та діток самостійно. Так, я вирішила розказати Олександру всю правду.

Чоловік розсердився на мене, почав звинувачувати, що я сама винна у тому, що він мені зраджував, бо не приділяла йому належної уваги. Я мовчки слухала, і він мені ставав огидним з кожним словом, а потім я сказала, що подала на розлучення. Тієї ж ночі ми з дітьми переїхали у квартиру, яку я попередньо вийняла. Саша приходив декілька разів, стояв на колінах, плакав, просив повернутися, клявся, що вже порвав всі відносини з тією жінкою. Але мені було байдуже, бо я знала, що не повернуся до нього.

Я три роки терпіла зради чоловіка, а коли пішла від нього, то мій благовірний відразу почав мене цінувати. Тепер він не хоче давати мені розлучення, чи не щодня надсилає квіти та подарунки, але я все повертаю назад. Сподіваюся, нас розлучать найближчим часом!