ПОРАДИ

Страшно дивитися, як зменшується кількість відпущених тобі днів

Дивовижна історія, яка навчить вас цінувати життя трішечки більше

Кілька днів тому на вихідних я прокинувся рано і, намагаючись нікого не розбудити, вийшов на кухню. Зваривши кави, я тихенько включив радіоприймач. Намагаючись знайти щось цікаве, я почав перемикати канали. Раптом мою увагу привернув оксамитовий голос літнього чоловіка. Він розповідав про якусь теорію «тисячі кульок». Я зробив трохи гучніше і відкинувся на спинку крісла.

– Припустимо, – промовив чоловік, – ви – дуже зайнята людина. І навіть непогано заробляєте. Ви міняєте своє життя на гроші і у вас не залишається часу ні на коханих, ні на друзів. Більш ніж впевнений, що вам не потрібно працювати весь час тільки для того, щоб зводити кінці з кінцями. Вам хочеться задовольняти свої бажання. І чим більше у вас грошей, тим вищі запити і тим хочеться більше і краще, і процес нескінченний. Це замкнене коло і нескінченний вимотуючий цикл.

Реклама
Реклама

Час від часу варто запитувати себе: «Дійсно мені потрібна ця нова річ, черезу яку я не бачу білого світу вже який тиждень або місяць?» Чи варто заради цього пропустити перший виступ дочки або змагання сина з футболу?

Ось що одного разу сталося зі мною – ця історія нагадує мені про те, що є справді головним в нашому житті. І він повідав теорію «тисячі кульок»:

– Одного разу я сів і підрахував: середня тривалість життя людини – 75 років. Так, комусь відведено більше, комусь менше, візьмемо середньостатистичний показник – 75 років. Помножимо 75 на 52 (кількість тижнів у році). Виходить 3900 – стільки у нас тижнів і стільки неділь у нашому житті. До того моменту мені було вже 55 років. Тобто, я прожив вже 2900 з них. У мене залишалася тільки тисяча.

Після цього я зайшов в магазин іграшок і придбав 1000 маленьких пластикових кульок. Взявши банку, я зсипав їх туди. І щонеділі витягав і викидав по одному з них. Помічаючи, як кількість кульок зменшується, я став звертати більше уваги на справжні цінності в житті і те, що дійсно важливо.

Знаєте, немає сильнішого засобу, ніж дивитися, як зменшується кількість відпущених тобі днів! Саме тоді розумієш, скільки часу ми витрачаємо абсолютно марно і навіть на шкоду собі.

А тепер я хотів би поділитися з вами останньою своєю думкою на сьогодні перед тим, як піду обійму кохану дружину і ми підемо гуляти в парку.

Цього ранку я витягнув останню кульку з моєї банки…

Тому кожен наступний день для мене подарунок долі. Я вдячний за нього і намагаюся розділити свою любов і радість з близькими мені людьми. Мені здається, це єдино правильний спосіб прожити життя. Я ні про що не шкодую. Сподіваюся, мій досвід допоможе в чомусь і вам. А тепер прощайте, сподіваюся, ще почуємось!

Я задумався. Дійсно, як просто і мудро. Я планував з’їздити ще сьогодні на роботу – потрібно було внести правки в проект. А потім думав зайти з колегами в клуб. Але замість цього я зробив зовсім інше: піднявся наверх і поцілував ще сплячу дружину.

– Дорогенька, прокидайся. Давай поїдемо з дітьми на пікнік.

Щось трапилося? – з тривогою запитала дружина.

Ні, нічого особливого… Просто ми так давно не проводили вихідні всією сім’єю. І ще – давай заїдемо в магазин. Мені потрібно купити пластикові кульки…

За матеріалами

Реклама

Також цiкаво:

Close