Десятка – Сторінка 27 – ZigZag

Повірити у цю історію моя бабуся не може і досі.

Прабабуся у свої останні дні повідала бабусі просто неймовірну історію. Бабуся вже кілька днів не може

На жаль, з роками стан Галини Миколаївни n0ripшyвався. Ірина ж говорила, що у неї немає часу провідувати матір. Олена ж одразу примчала на допомогу, але при одній умові. Квартира переходить до неї. Оскільки лікування зараз не дешеве, і все потрібно купляти.

Галина Миколаївна сидить на лавочці біля свого під’їзду. Біля неї паличка, без якої важко тепер ходити.

Марія Миколаївна запросила до себе додому. Коли на ранок прокинуся, то не міг зрозуміти, що я роблю у цьому домі. Як тепер буду дивитися їй в очі?

Влаштувався я був на фірму звичайним працівником. Хороша робота, і зарплата теж, от єдине директор з

Розповідаючи історію свого знайомства рідним і друзям, Іван та Марія бачать у їхніх очах нерозуміння, але їм байдуже, адже вони щасливі разом.

Іван був уже в тому віці, коли потрібно одружуватися і створювати свою родину. От тільки на дівчат йому

Врешті-решт не має ніякого значення наскільки ти багата людина. Єдине, що важливо – чи відчували ви абсолютне щастя.

Врешті-решт не має ніякого значення наскільки ти багата людина. Єдине, що важливо – чи відчували

А тут золоті сережки… Я ледь не вибухнула гнівом. Як можна робити різницю між своїми внуками? Невже мій син чимось гірший?

Були ми з чоловіком на дні народженні у неділю. Моїй племінниці виповнилося три рочки. Святкування робили

У нас з чоловіком все ніяк не виходило народити дитину. Кілька вагітностей просто nep epивалися. Ми вже й б0ялися, що знову завагітніємо і історія повториться.

У нас з чоловіком все ніяк не виходило народити дитину. Кілька вагітностей просто переривалися.

Одного разу Степан на своєму городі знайшов дволітрову банку. Вона була повна грошей та дорогоцінностей. Чоловік нікому не розповідав про свою знахідку, тихенько забрав все, що було всередині банки.

Одного разу Степан на своєму городі знайшов дволітрову банку. Вона була повна грошей та дорогоцінностей.

Я поїхала до Чехії, щоб своїм дітям на кусок хліба заробити, а не годувати півсела.

Я поїхала до Чехії, щоб своїм дітям на кусок хліба заробити, а не годувати півсела. Останнім часом у

Проходячи біля швидкої, побачили молоду та красиву дівчину — Олесю. Почали нaxaбн0 залицятися, що неабияк не сподобалося дівчині. Хлопці почали залицятися з різними пропозиціями:« Ходімо вип’ємо кави», «Чи можна дізнатися номер телефону такої красуні », «Можливо прогуляємося вечірнім містом?».

У цей день випала зміна Олесі. Вона працювала медсестрою у місцевій лікарні. Був вихідний день.