Іван був уже в тому віці, коли потрібно одружуватися і створювати свою родину. От тільки на дівчат йому не щастило. Точніше він не знав, де знайти хорошу дівчину. Та й не шукав, якщо по-правді розібратися.
Всі його дні були одноманітними – робота, дім, знову робота і знову дім. Він й гуляти нікуди не ходив. Та вирішив пошукати свою долю на сайті знайомств.
Зареєструвався, завантажив фото і почав переглядати профілі дівчат. От тільки все йому було не те. Надто красиві і доглянуті дівчата. Іван був переконаний, що такі красуні шукають багатих спонсорів, а не сімейного тепла та затишку.
Раптом він натрапив на фото дівчини, яка його чимось зацікавила. Її небесно-голубі очі заворожували. То ж Іван вирішив написати дівчині. Відповідь він очікував довго, досить довго.
За кілька тижнів йому відписала Марія. Вони листувалися кілька днів і домовилися про зустріч. В обумовлений день та час – зустрілися.
От тільки на фото була красуня, а прийшла звичайна дівчина. Марія ж дивилася на Івана і думала про себе, що на фото звичайний хлопець, а прийшов справжній красень.
Так між ними і була мовчанка. Але саме з цієї мовчанки, мабуть і промайнула та сама іскра. Вже наступного побачення Марія була на висоті, ще гарніша ніж на фото. А Іван і так відчував до неї симпатію і без цього макіяжу та високих підборів.
Мабуть, так буває, що дві самотності реєструються на сайті знайомств, особливо не покладаючи на нього особливих надій, а знаходять справжнє кохання.
До слова, Іван та Марія після кількох місяців зустрічань вирішили одружитися. Пишного святкування не влаштовували. Зараз у них вже двоє синочків. А на сайт знайомств з того часу вони більше не заходять. Та й взагалі видалили свої сторінки звідти.
Розповідаючи історію свого знайомства рідним і друзям, Іван та Марія бачать у їхніх очах нерозуміння, але їм байдуже, адже вони щасливі разом.
