ЖИТТЯ

Зробив тест на батьківство, бо сумн1вався, що дитина – моя. Але результати мене ш0кували!

Я познайомився з Оксаною на корпоративній вечірці. Мені дуже сподобалося ця дівчина. У нас зав’язалися стосунки, а через рік я запропонував їй одружитися.

Я стрімко підіймався кар’єрними сходами на роботі. Працював у солідній фірмі, а згодом став її керівником. Ми мали з Оксаною все. У нас була квартира у центрі міста, дача, два автомобілі. Ми часто їздили у подорожі за кордон та відпочивали.

Єдине, що нас турбувало тоді – відсутність дітей. Ходили на обстеження, медики призначили нам необхідне лікування. Ми поставилися до цього дуже серйозно. Нарешті, сталося диво, і коли мені виповнилося 33 роки, Оксана нарешті завагітніла.

Реклама

Я був щасливим батьком, а дружину на руках носив. Щоб полегшити життя своєї коханої, вирішив найняти їй у допомогу няню. Я не міг допомагати Оксані сам, тому що мені доводилося часто їздити у відрядження на зустрічі з новими партнерами по бізнесу.

Якось повернуся додому раніше, ніж планував. Виявилося, що моєї дружини вдома не було. Наша нянька повідомила, що Оксана пішла на зустріч з подружками. А ще вона додала, що таке буває дуже часто, коли мене немає вдома.

Повернулася дружина пізно вночі. У нас виникла сварка з цього приводу. Хоча я швидко і відійшов та пробачив їй. Ну втомилася жінка – з ким не буває? Невже їй і справді не можна побути з друзями?

Через рік у нас з’явився син Артемко. Він був як дві краплі води схожий на мене: та сама форма обличчя, такий же колір волосся. Я пишався своїм синочком.

Якось наша нянька Мирослава Олегівна сказала таку річ, яка змусила мене замислитися над моїм батьківством:

  • Артемко так на Вас схожий! А Ліна, напевно, у дідусів чи бабусь. У чий рід дівчинка, цікаво?

І справді, донька не була схожою ні на мене, ні на дружину. Я довго думав над цими словами.

Мені не хотілося стосунки з’ясувати з Оксаною. Щоб дружина не знала, зробив тест на батьківство. Результати мене просто шокували! Аналіз ДНК показав, що я – рідний батько своєї доньки, а от Артемко, який був схожим на мене, не є моїм сином.

Навіть не розумію: як таке може бути? Адже сина я безмежно любив. А виходить, що моя дружина, поки я був у відрядженнях, мені зраджувала і завагітніла ним від іншого чоловіка?

Звісно, я подав на розлучення. Але був упевнений, що Артемко – мій син. Тому я хотів його забрати жити до себе. Як мені далі бути – не знаю…

Реклама

Також цiкаво:

Close