Зі своїм колишнім чоловіком я познайомилась тридцять років тому. Ми двоє навчалися в університеті й закохалися один в одного. Часто разом гуляли, а коли закінчилося навчання, то наважилися з’їхатися.
Незабаром чоловік почав працювати на хорошому підприємстві, де йому дали квартиру, а потім у нас народився син. З ним доводилась важко, бо часто хворів, і через це я не могла вийти на роботу. На роботу я змогла повернутися тільки тоді, коли син пішов до школи. Майже двадцять років ми прожили, як звичайна сім’я.
Коли я зустріла своє справжнє кохання, моєму сину було 15 років. Це був мій колега, і я просто сходила з розуму від однієї його присутності поруч. Згодом я зрозуміла, що ці почуття взаємні, й вирішила зізнатися чоловікові, що кохаю іншого й хочу розлучитися з ним.
Чоловік відмовив мене, сказав, що це просто у нас період важкий і незабаром все налагодиться. А про зраду він обіцяв забути й ніколи не згадувати.
Загалом, все дійсно налагодилось. Я зрозуміла, що кохаю лише свого чоловіка, а через два роки у нас народився син. І коли він уже пішов у перший клас, я дізналась про те, що у мого чоловіка є коханка.
Через кілька тижнів він зібрав речі й повідомив, що переїжджає до своєї коханки, а на розлучення подасть завтра. У такому повороті подій, за його словами, була винна я, оскільки я перша йому зрадила, а він лише вирішив помститися й не думав, що все обернеться так.
Отак чоловік вирішив помститися мені за зраду після 10 років спокійного подружнього життя!