Шaхраї та їхня діяльність не новина, особливо в ХХІ столітті, коли для цього з’явилося багато нових можливостей та засобів. Та іноді вони настільки переходять межу, що заради наживи зовсім втрачають моральний облік. Такими точно були люди, які залишили без житла 100-річну бабусю-ветерана.
Олександра Левченко родом із Північної Осетії. Вона ветеран Великої Вітчизняної Війни. Більшу частину життя жінка провела в Санкт-Петербурзі. Там вона вийшла заміж, народила сина. Та роки забрали в Олександри Левченку родину. Тоді вона вирішила повернутися на Батьківщину.
Проте вже у 2002 році нова біла прийшла в дім жінки. Якісь невідомі приїхали до неї. Нові знайомі представилися жінці родичами, начебто вони її рідні, проте ніколи не бачилися раніше. Невідомі пообіцяли жінці, що будуть за нею доглядати, якщо вона перепише на них нерухомість. Ветеран так і зробила, адже повірила «родичам». Насправді ж це були шaхраї, які відразу після отримання документів на будинок, виставили літню жінку за двері.
На той час Олександрі Левченко було 100 років. І жінка залишилася жити на вулиці. Вона часто ходила по будинках та квартирах, питала про роботу. 100-літній бабусі довелося мити посуд, прибирати, поратися на городі, готувати, прати, щоб тільки не голодувати та ночувати не на вулиці.
Та одного разу жінці все ж таки пощастило. Вона постукала в дім до дуже співчутливого та доброго чоловіка – Раміза Алієва. Чоловік не просто дав бабусі грошей, він винайняв їй квартиру та забезпечував усім необхідним. А потім і взагалі забрав до себе.
Зараз у жінки є все, про неї турбуються якнайкраще. Отак завдяки небайдужому серці 100-річна бабуся, яка жила на вулиці, отримала новий дім та справжню родину, у якій її люблять.