Моя дружина влаштовувала сину просто cтpaшні сцени та cкандали, коли він сказав їй, що одружується з дівчиною, в якої вже був від іншого чоловіка маленький син. Коли той дізнався, що вона вагітна, то зник. Вона просто не могла повірити, що син приведе додому чужу дитину, тому забopoнили йому, наче він досі ходив до школи. Я тоді подумав, що вона ще його в куток поставила б.
Я знав обраницю сина. Перш ніж повідомити новину матері, син познайомив дівчину зі мною. Маленька й тендітна, вона легко справлялася з усіма хатніми роботами та доглядом за сином. Її батьки жили далеко у селі. Я тоді одразу подумав, що це добре. Адже дівчата з села завжди працьовиті. Вона мешкала у своїй квартирі, яку батьки хотіли подарувати на весілля. Але після зникнення горе-жениха вона мешкала сама з сином. З моїм сином вони познайомилися в банку. Він прийшов відкривати рахунок, а вона була його консультантом. Після роботи він зустрів її та запросив прогулятися. Тоді вона відмовилась, адже вдома чекала сусідка з малим, але дала йому свій номер. А далі все закрутилося, як у кіно.
Дружина ж сказала, щоб не бачила їх на порозі. Син спокійно, не сперечаючись з матір’ю, сказав «добре», зібрав речі, та більше з того часу він не мешкав у нас. Мені ця ситуація дуже не сподобалася, адже я не хотів, щоб у родині були такі суперечки. Кілька разів намагався вмовити дружину передзвонити синові та змиритися з тим, що він виховуватиме чужу дитину. Я навіть нагадав їй, що мене теж виховав не рідний батько. Моя мама була вже вагітна, коли він її взяв за дружину. Від того, що він не рідний, він не перестає бути для мене єдиним батьком. Кілька років, й свої діти підуть. Але дружина нічого не хотіла чути. Вона гримнула дверима та закрилися в іншій кімнаті до самого вечора.
Ще й почала кричати на мене, коли я намагався поговорити сином або збирався піти до нього в гості, адже мені малий дуже сподобався. Я не міг натішитися, коли з ним грався. Щоб вдома було менше скандалів, я ходив до них у гості таємно, то казав, що йду у гараж до хлопців, то що потрібно сходити купити щось для риболовлі, то вигадував якусь іншу дурницю. Так прожили ми понад півроку.
Не ходили один до одного на свята, не вітали навіть днем народження. Букет, який син разом з дружиною прислали мої жінці на восьме березня, вона викинула у смітник лише тому, що на картці було написано ім’я невістки. Але останній сюрприз вона не змогла ігнорувати. Не дивлячись на заборону матері, син прийшов з невісткою та маленьким хлопчиком до нас додому. Жінка вже хотіла почати скандал та син випалив наче з пушки:
– Мамо, Оксана вагітна від мене. Ми чекаємо дитину.
Слова, які вона хотіла сказати, застрягли в неї в горлі. Вона просто сіла та почала плакати, чи то від радості, чи то від горя.
Єдиний, хто підійшов до неї, щоб заспокоїти, був маленький хлопчик, якого вона не бажала бачити в себе у квартирі. Від дитячої наївності він взяв її за руку та сказав, що коли в нього щось болить, то мама завжди цілує те місце, й все швидко проходить. Тут жінка почала плакати ще більше. Сльози просто текли в неї по обличчю. Вона взяла хлопчика на руки та пригорнула до себе.
Заплакала й невістка. Та що там говорити: навіть в мене навернулися сльози на очах, але я вийшов з кімнати, щоб ніхто цього не бачив. Все ж таки я колишній військовий. З того часу все налагодилося. Хто б міг подумати, що для того, щоб примирити мою жінку з тим, що син виховуватиме чужу дитину, потрібно було звести їх разом. Вона кілька разів на тиждень буває в них та неодмінно несе в гостинці для прийомного онука та невістки, яка ось-ось має народити. Я вже жартував, що вона так часто туди ходить, що скоро вони засумують за тими часами, коли не бачили її.
Я дуже радий що все закінчилося добре, а то вже більше не міг брехати про те, куди збирався йти. В мене закінчилася фантазія. А для всіх, хто це читатиме скажу одне: чужих дітей не буває.
