Невістка привела мені дитину та сказала, що раз вони не потрібні моєму синові, то й вона не хоче за ним дивитися

Я не буду перед вами виправдовувати свого сина. Мені просто хочеться комусь розказати про свою б1ду. А оскільки подруг в мене немає, то ж читайте.

Мій син – ще той чоловік. Напевно, весь пішов у свого батька, який покинув мене, коли я була вагітною. Пішов шукати кращого життя за кордоном й не повернувся.

Поки я працювала, щоб забезпечити себе та сина, він ріс сам собою. Тому не дивно, що рано почав гуляти, водити додому дівчат, поки я була на нічних змінах. В результаті таких гульок одна з них завагітніла. Їй шістнадцять, йому сімнадцять. Ще самі діти, а в них кохання. Що було робити у такій ситуації? Разом з батьками дівчини зіграли весілля.

Та сімейне життя в них не залагодилося з самого початку. Вони ще були молоді, не розуміли всієї відповідальності перед дитиною. Їм хотілося гуляти та відпочивати. А малюк плакав, хотів їсти, його потрібно було купати та перевдягати. Вони постійно сварилися.

Син вчинив, як його батько. Втік від дружини та дитини до армії. Щойно йому виповнилося вісімнадцять, як він одразу одягнув форму та пішов віддавати борг Батьківщині. А через кілька місяців прийшла невістка з дитиною на руках. «Якщо він не потрібен вашому синові, то мені також. Я втомилася. Тепер це ваша турбота,» – сказала й пішла.

Ось що мені з ними робити. Не віддавати ж дитину до дитячого будинку.