3абupaйся зі своїм чоловіком reть з моєї квартири, поки він не навчиться заробляти! — сказала мені мати

Мене звати Світлана. Нещодавно я вийшла заміж за свого хлопця, який на 10 років старший за мене. Як тільки ми одружились, то вирішили проживати у моєї матері, бо в неї велика квартира, та й сумно їй буде жити самій, а орендувати житло для мене з моїм Степаном зараз вкрай незручно фінансово!

Мати спочатку була проти взагалі безпритульного нареченого, якому 30 років. Вона казала: “Як це такий дорослий чоловік й “голяка” одружуватись зібрався і вішатись тещі на шию!”

Мені вже 20 років, а вона й досі вважає мене дитиною. Я не така дівчина, яка ведеться на гроші. Для мене основне — кохання! Мати ще трохи намагалася мене відмовити, але врешті не витримала й погодилась на наше одруження зі Степаном.

Спочатку ми втрьох жили душа в душу. Батьки Степана були далеко від столиці, проживали в Тернопільській області. Я познайомилась з ними на весіллі. Люди хоч і сільські, але дуже душевні. Радує мене одне, що свекруху буду бачити лише на святах, тому в мене з нею найкращі відносини.

Чого не скажеш про мою матір! Постійно незадоволена Степаном. Звісно, він заробляє мало, бо працює продавцем у Сільпо і, зазвичай, пів зарплати витрачає на свої потреби, однак і про мене не забуває. Щоразу продукти й солодощі приносить мені з роботи.

Свято в домі скінчилось, коли Степану для підвищення потрібно було оформитись й обов’язковим була прописка в Києві, якої він не мав! Тут матір взагалі озвіріла! Сказала, що припише його через її cмepть тільки. А якщо нас щось не влаштовує, то ми можемо забиратися геть з її квартири!

Я сильно шокована була від такої реакції. Врешті решт він проживає вже більше пів року у нас, а вона й так ним не задоволена. Однак, поїхати нам нікуди, я навчаюсь, а у Степана зарплата мала, а цього для прожиття в столиці не вистачає!

Що робити?