Серце краялося за таку крихітку. Вона ж не винна, що у неї таке життя. Ні рідних, ні нікого.

Оля дуже чекала на народження своїх немовлят. Лікарі сказали, у неї двійня. Вона з чоловіком вже розпочала підготовку. Зробили дитячу кімнату, придбали коляски, іграшки, одяг, все, як повинно бути.

Настав день пологів. Оля народила здорових та прекрасних малят. У неї хлопчик та дівчинка.
Вже чекала з нетерпінням, коли забере їх додому.

Перед випискою медсестра принесла Олі двох її малят. А вона мовила:

– Одна дитина не моя! Що Ви зробили з моєю, навіщо підсуваєте чужу?! Тут дві дівчинки! Де мій син?

Медсестра аж зніяковіла, адже дівчина накинулася на неї з претензіями. Вона одразу помчала кудись, а потім повернулася з головним лікарем.

Як виявилося згодом, мати тієї дівчинки п омерла при пологах. А медсестра переплутала дітей й випадково принесла дві дівчинки.

Вона довго просила вибачення за свою неуважність. Але Оля захотіла дізнатися детальніше про цю дівчинку:

– А з ким же вона зараз буде? Батько хоч у неї є? Чи інші родичі?

– Ні, у неї зовсім нікого.

Чоловік заспокоїв Олю й вона не написала скаргу на медсестру за таку помилку. Вони спокійно забрали своїх дітей та поїхали додому.

І ніби все чудово, вони виховують двох діток, всі щасливі. Але Олі не виходить з голови та малесенька дівчинка, яку тоді випадково принесли на виписку.

Серце краялося за таку крихітку. Вона ж не винна, що у неї таке життя. Ні рідних, ні нікого.

Довго вагалися і вирішили. Можливо прихистити цю малечу? Недаремно її тоді випадково принесли у палату Олі. Так і мало бути. Поговоривши з чоловіком, вирішила, що вони її всиновлять.

Тепер у них велика сім’я: двоє прекрасних донечок і синочок.