Мої мама й тато прожили в шлюбі понад тридцять років. Мені скоро виповниться двадцять три. Я вже маю власну дочку та чоловіка. Моєму меншому брату незабаром буде вісімнадцять. Він планує йти навчатися на військового.
Після одруження мама й тато тривалий час жили в найманій квартирі, через те, що коштів на власне житло не було. Коли померли батьки тата, то вони переїхали до їхньої трикімнатної оселі. Спільними зусиллями зробили ремонт, купили нові меблі. Там й народилася я. Від своїх батьків мама отримала також квартиру, але однокімнатну. Зараз в ній живу я з чоловіком та з маленькою дитиною.
Навіть не знаю чому, але в родині мами й тата все частіше почали відбуватися скандали, вони постійно сварилися один з одним. Як результат, місяць тому через суд вони розлучилися. Не розумію, куди могло подітися їхнє кохання. Адже я завжди була впевнена, що вони ніколи не наважаться на такий крок.
Але тут постало ще одне питання. Тато не хоче, щоб мама жила у квартирі його батьків, тому постійно її виганяє. Навіть сказав, що якщо вона через місяць не забере свої речі, то викине їх на смітник й змінить замки. Мама ж вважає, що квартира так само належить і їй, адже вони прожили в шлюбі стільки років.
Кожен з них окремо пішов до юриста, щоб дізнатися на чиєму боці буква закону. Виявилося, що квартира все ж таки належить тільки татові. Ось і постало питання, де жити мамі. Вона зателефонувала мені та просилися поселитися до нас, але я навіть не знаю, як це буде виглядати, адже ми з чоловіком та з дитиною живемо в одній кімнаті. Прикро, але мені здається, що моїй родині доведеться піти на найману квартиру, а, можливо, переїхати до тата.
Ось таке буває після багатьох років спільного життя!
