Як не важко було 28-річній Катерині повертатися зі столиці в невеличке містечко до своєї мами, але іншого виходу в неї не було. Вона, вагітна, не мала навіть де переночувати у цьому великому місті.
Катя була круглою відмінницею у школі, закінчила університет з червоним дипломом. Педагоги пророкували їй успішну кар’єру фінансиста. На такі перспективи зазіхнув красень з їхнього курсу Артем.
Хлопець відразу помітив успішну дівчину та вирішив, що поряд з нею він не матиме потреби ні в чому. Через місяць після випускного молоді люди, які вже декілька місяців жили разом, вирішили одружитися.
Катерина влаштувалася на хорошу роботу. В цьому їй допоміг професор з університету, де вона навчалася. Він був мудрим чоловіком та дав дівчині пораду, якій закохана наречена тоді не придала значення: «Зазнаєш горя з тим Артемом. Трималася б ти від нього якнайдалі. Гнила він людина».
Кохання затьмарило очі, тому Катерина таки вийшла заміж за Артема. Хлопець не дуже поспішав на роботу. Все шукав кращих варіантів. Але що йому могли запропонувати, якщо диплом він отримав за батьківські гроші. Тепер же фінансування з їхнього боку припинилося, а молодий чоловік взагалі не мав ніяких навичок до самостійного життя.
Він перебивався короткочасними заробітками, бо довго тримати на роботі такого ледаря ніхто не хотів. Та й навіщо старатися, адже Катерина цілком забезпечувала їхню сім’ю матеріально. Невеличку квартирку молодятам подарували батьки чоловіка на весілля. Артем жив «як кіт у маслі».
Несподіванкою для чоловіка стала вагітність Каті, яка перевернула їхнє сімейне життя з ніг на голову. Спочатку Артем вмовляв дружину позбутися дитини, а коли вона відмовилась, то перетворив її життя на суцільне пекло.
Катя навіть не допрацювала до декретної відпустки, та втекла від тирана до мами. Вона взяла з собою тільки найнеобхідніший одяг та деякі свої заощадження, щоб їй вистачило на перший час.
Мама з радістю прийняла дочку у свою квартиру. Разом і веселіше, і легше виховувати новонароджену доньку. Маша була точною копією Каті. Оскільки мама вже на пенсії, а її грошей ледве вистачає на комунальні послуги та підгузки для дитини, молодій жінці вже через 3 місяці довелося виходити на роботу.
В невеличкому містечку такому спеціалісту, як Катя, швидко знайшлося місце в місцевій приватній фірмі. Звичайно, заробітна плата тут не така висока, як в столиці, але на життя їм вистачало. Крім того, Каті від бабусі дісталася квартира. За неї також доводилося платити квартплату.
Подруги радили молодій жінці продати цю квартиру або впустити в неї квартирантів. Катя ж не хотіла навіть чути цих порад. Колись вона вже обпеклася, впустивши у своє житло чужих людей. Молодята здавалися відповідальними людьми, але перед виселенням не заплатили квартплату та комунальні послуги за два місяці. При цьому у квартирі панував повний безлад.
Катя вірить, що в неї попереду щасливе майбутнє. Вона обов’язково знайде чудового чоловіка та батька для своєї донечки. Жінка вирішила, що квартира буде Марійці стартовим капіталом у доросле життя. Нехай вона вирішує, що з нею робити.
