Вийшла в вечері погуляти зі своїм собакою. Наш вівчар тільки на вигляд такий злий та небезпечний, але насправді собака взагалі не агресивна. Якщо його не зачіпати, то йому взагалі не цікаві чужі люди. До того ж виконує команди з першого слова.
Як завжди на дальніх лавках, там, де немає світла, зібралася компанія поціновувачів полум’я та пісні, або по-простому місцевих гопників. Вони голосно кричали один на одного намагаючись, чи то довести свою думку, чи то утвердитися.
Маршрут моєї прогулянки якраз проходив повз них. Тут я помітила, що один з них сів своє п’ятою точкою на спинку лавки, а ноги виставив на сидіння. Його товариші вчинили так само. Навколо були розкидані пусті пляшки з-під пива та пачки сухариків й чипсів. А від них тільки й чутно через слово матюки й нецензурну лексику. Але мене найбільше приголомшило те, що я почула.
«Ось чому ми погано живемо, тому що політики гроші крадуть» – видно це був їх найрозумніший оратор. Я ледве стрималася, щоб не відповісти, що спочатку б хай вони прибрали за собою все те сміття, що вони накидали. А то я бачу, як зранку старенька бабуся-прибиральниця складає те все до смітника. Але вирішила не зв’язуватися з тими невігласами. Мало що їм до голови прийде.
