Уже другий день пішов, як я не можу спокійно урок провести, у горлі задере і все, 10 хвилин відкашлююсь, хоча ні температури не має, ні нежитю. Так відтягувала похід до лікаря, бо мій у відпустці, знала, що прийдеться до когось іншого йти, але вже й вибору не було.
Мій перший візит.
– Доброго дня, я до вас по направленню.
– Від кого?
– Черговий лікар направив до вас.
– Ох, гаразд, я ще з ним поговорю. То що у вас?
– Мене кашель турбує.
– Лише кашель?
– Так, вже 10 днів.
– Ну, а що тут дивного, у деяких людей він і місяць може бути.
Потім вона таки взяла у руки інструменти та почала мене слухати.
– Ну, я не чую хрипу, не розумію, чому вас кашель турбує.
– Можливо, тоді потрібно флюорографію робити?
– І навіщо вона вам, якщо у вас і ця підходить по строку давності.
– А що тоді робити? Аналізи здавати?
– Ну, якщо вам прям не терпиться їх здати, то я можу вам виписати направлення завтра на 8.20 ранку. Але, окрім того я вам зараз випишу ліки, ви собі купите, проп’єте курс.
– А навіщо спішити? Може ви аналізи глянете і тоді випишете?
– Господи, нащо вони мені?
На листку написаний великий список ліків, про які я починаю читати в інтернеті та просто хапаюсь за голову. Першим пунктом написаний сильний антибіотик з цілим списком побічних ефектів. Загалом, прийняла рішення нічого не купувати, здати аналізи та з результатами знову прийти до лікаря.
– Ну і що ви з мене тут хочете? Аналізи у нормі.
– Якщо у мене все добре, о навіщо мені такий сильний антибіотик?
– Який це?
– Ось ваш список ліків для мене.
– То це ж звичайна процедура лікування.
– А від чого ви мене лікуєте, вибачте?
– Ой, як ви ж мене втомили. Я вам зараз напишу направлення до лора і нехай він з вами розбирається. Може найде щось.
– Гаразд, давайте.
Відправлення було написано й віддано з таким виразом обличчя, мов ще трохи в мене плюнуть, або відпинають.
На щастя, наступний лікар був нормальний, відразу оглянув горло і встановив діагноз.
– У вас фарингіт, ліками можете лише все погіршити, я вам зараз розпишу, які компреси потрібно на ніч буде робити та вихідні від вчительської роботи вам не завадять, щоб голосові зв’язки відпочили.
– Дякую вам.
– Ох, головне, щоб видужали!
От вам і люди різні й лікарі….
