Кілька тижнів тому у мого сина з’явився новий друг. Він часто приходив до нас гратися. Вони довго сиділи біля комп’ютера. Мені подобалося, що хлопці знайшли спільну мову. Адже мій син доволі важкo знаходить собі нових знайомих. Він постійно грається у свої ігри або дивитися якісь не зовсім нормальні мультики. Я ж не можу за ним постійно слідкувати. А тут з появою Романа він почав хоча б виходити з квартири на вулицю, дізнався, що можна купатися на річці (хоч я була й не у захваті від того, що він без дозволу пішов у воду), познайомився з іншими хлопцями.
Роман часто до нас приходив. Від нього я дізналася, що його виховує тато й бабуся. Кілька років тому не стало їхньої мами. Хлопець одразу засмутився. Було помітно, що йому боляче згадувати про маму, тому я швидко змінила тему.
З його татом я так й не була знайома. Він постійно був на роботі або зайнятий. Роман сам приходив до нас. Та зрештою це й не було важливим.
Тиждень тому мій син запитав, чи можна, щоб Роман та ще один їхній друг переночували в нього. Я погодилася, але з однією умовою. Батьки повинні мені зателефонувати. Від Романа зателефонувала бабуся та підтвердила, що дозволяє онукові піти до нас з ночівлею. Сказала, що передала нам пиріжків та домашнього варення. Надзвичайно приємна жінка у спілкуванні.
Хлопці собі розважалися, а я з чоловіком ще дивилася телевізор, коли у наші двері хтось постукав. Дуже голосно й не зовсім привітно. Так зазвичай у фільмах стукає поліція. Я вже хотіла відчинити, коли у коридорі мене зупинив Роман. «Будь ласка, не говоріть татові, що я у вас. Мені страшно з ним повертатися додому. Він напевно знову п’яний,» – жалібно говорив хлопчик. Я не знала, що робити. Він сховався у сусідній кімнаті, а я відчинила. На порозі стояв дуже п’яний чоловік. Він хотів зайти, але я його не пустила. «Де мій син?» – кричав він та намагався мене відштовхнути. На допомогу прийшов чоловік. Він вивів його з квартири й відправив якомога далі. А Роман стояв й аж трусився від страху. Тепер мені стало зрозуміло, звідки в нього час від часу з’являються синці. Це точно не однокласники.
Сьогодні ми вигнали його батька. А як завтра дитині повертатися додому. Я навіть не знаю, що мені робити з усім, про що я дізналася.
