Знаєте, життя у великій родині інколи дуже втомлює. І я не виняток. Я просто втомився. Хоча, можливо це в мені образа так відгукується на те, що всі спочатку звертаються не до мене. Ревність таки.
Я працюю адвокатом. Спочатку кілька років був юристом у маленькій компанії, а потім пішов на власні хліби. Зареєструвався відповідно до закону, взяв в оренду приміщення, запустив рекламу своїх адвокатських послуг. Клієнтів не надто багато, але на життя вистачає і я кожному приділяю максимум уваги.
У моєї дружини є молодший брат. Вчився він так собі, але батьки його тягнули. Запхали до педагогічного, потім на роботу. Хоча вчителем він бути не хотів. Пішов до лав поліції. І тут знову батьки йому допомогли з другою вищою освітою – юридичною.
Як тільки щось у когось в родині дружини трапляється – всі телефонують до її брата, який зараз на посаді слідчого. А потім помічають, що справи кепські і намагаються вмовити мене, щоб я розрулив ситуацію і допоміг.
Найбільше мене в цій ситуації злить те, що якби ці люди одразу звернулися до мене – було б менше проблем. Брат моєї Яни такого нарадить, що я потім розмотую заплутаний клубочок. От не розумієшся ти в цих питаннях – то не радь. Та й я з родини дружини грошей ніколи не беру, ні за консультацію, ні за допомогу.
Останнього разу він такого нарадив, що я ледве допоміг. Хоча й сам не вірив, що можна якось зарадити. Сьогодні в обід зателефонувала моя дружина Яна і попросила зустрітися з її двоюрідним братом. У нього якісь проблеми. Радився з горе-слідчим і він не так порадив.
А я просто не маю бажання. Всі ці люди вважають брата Яни гуру юриспруденції, то хай лише з ним радяться, для чого ще й мене підключати?!
Це буде справді останній раз, що я допомагатиму. Всі наступні рази – просто стану в позу і відмовлюся. Або одразу телефонувати до мене і просити про допомогу, або ж взагалі мене не турбувати, якщо вже з кимось радили і робили згідно таких порад.
Мені клієнтів, Слава Богу, вистачає.
