Я працюю фармацевтом в аптеці. Самостійно виховую восьмирічну донечку. Чоловік нас покинув, проміняв на молоденьку коханку. Але я навчилася тягнути все на своїх плечах. Додатково займаюся випіканням різних тортиків. Завжди шукаю можливість де можна заробити трошки грошей.
Донечка росте й кожного дня появляються все нові й нові витрати. Заради неї я працюю й розвиваюся, лиш би вона мала все необхідне. оскільки від фінансової допомоги колишнього чоловіка я відмовилася.
В мене є молодша сестра. Вона після закінчення навчання ніде не пішла працювати. Стверджує, що не готова працювати на когось. Мовляв, прийде час відкриє свій особистий бізнес. Але мені цікаво, де вона знайде кошти, щоб відкрити хоч якийсь бізнес? Їй навіть невідомо, як це – працювати з людьми.
Зараз їй 28. Її повністю забезпечують мої батьки. Мати працює вчителем у школі, а батько будівельником. Вони ні копійки не шкодують на мою сестру. Чомусь для них вона завжди маленька, тому потребує більше уваги й підтримки. Вони не помітили, як ця маленька дівчинка вже виросла. Краще б порадили їй знайти якусь роботу, а не сидіти вдома без діла.
Я з 18 років почала працювати й не просила у батьків ні копійки, бо мені було соромно. Навпаки старалася, щось ще сама придбати у дім чи щось батькам.
На днях підійшла до мене мати й сказала:
— Нам з батьком прийшла така ідея в голову. Ми придбаємо твоїй сестрі квартиру. Можливо, коли вона переїде від нас та розпочне нове життя.
— А вона не пробувала влаштуватися кудись на роботу? Й самостійно назбирати собі на житло?! У такому віці вона повинна вам дарувати такі подарунки! А ви досі з нею няньчитеся.
Але, крім того, вони попросили у мене фінансової допомоги, що неабияк розізлило мене ще більше. Я ні копійки не дам цій ледащій! Нехай навчиться самостійно заробляти на свій хліб!
Після цього батьки звісно образилися на мене та звинуватили в егоїзмі. Але я не жалію про сказані слова ні капельки!
