Історія що сталася на день народження мого чоловіка Володі, посіяла непорозуміння між родичами. Цього року день народження мого чоловіка ми планували святкувати у себе на подвір’ї, так склалося, що я на сьомому місяці вагітності, тому ми вирішили, що свято буде лише для самих рідних, ми мали посмажити шашлики, поїсти торт. Проте батьки чоловіка не підтримали таку ідею, наполягали на святкуванні в ресторані,для них це підтримка свого статусу, щоб показати, що вони з забезпеченої сім’ї.
Взагалі то в мене напружені стосунки зі свекрами, вони хотіли, щоб син знайшов собі дружину вищого соціального статусу. Наприклад, коли вони дізналися, що ми одружуємося то запропонували Володі переписати на них його квартиру, щоб я в майбутньому не претендувала на неї разом зі своїми дітьми, звичайно він їх не послухав. У цьому звинуватили мене. Тому постійно намагаються наголосити на тому, що я не рівня у їхній сім’ї. Постійно обговорюють всі зміни в нашій сім’ї і намагаються встановити свої правила.
Та за чотири дні до дня народження я почала почуватися погано, Володя дуже переполошився. Адже лікар сказав, що мені потрібно провести в ліжку не менше двох тижнів. Тому Володя вирішив скасувати святкування, і сам зателефонував усім запрошеним, щоб пояснити ситуацію, що склалася. Він пообіцяв, що як тільки зможе то обов’язково всіх пригостить тортом. Я про це дізналася не одразу, тобто це була не моя ідея, чоловік сам так вирішив. Мені ж пояснив, що двадцять дев’ять це не якась визначна дата, щоб він ризикував моїм здоров’ям та здоров’ям майбутньої дитини.
І от вранці в день народження Володі коли ми з ним саме сіли снідати хтось постукав у двері. Виявляється незважаючи на Володине прохання, приїжджають несподівані гості, в на чолі з матір’ю та батьком мого чоловіка. При чому вони запросили навіть тих далеких родичів кого Володя не планував запрошувати. Свекруха почала демонстративно вітати Володю, наголошувати, про свою любов, та те, що це особливий для неї день, що вона ніколи його не залишить без свята.
Чоловікові було ніяково, адже ми не готувалися, купили лише для нас двох маленький тортик. Та й тут був сюрприз свекри вручили великий торт своєму синові. Знову ж таки з пафосною промовою. До мене ж свекруха промовила, що я можу йти до себе в спальню й відпочивати, вони й самі відсвяткують день народження мого чоловіка. При цьому сказано це було чи то з презирством чи то з докором. Я дійсно пішла до себе в ліжко, адже дивитися на цей цирк не було сили.
Та буквально через десять хвилин до мене зайшов мій чоловік і повідомив, що гості пішли. Виявляється він розрізав подарований торт, дав кожному гостеві в руки пакуночок з тортом і спровадив їх. Найважче було спровадити батьків. Він попросив усіх своїх родичів бути уважними на наступні свята, що на свої свята він запросить їх сам, а коли їх запрошує його мама, то вони мусять іти гостити до його мами.
Чесно кажучи я рада, що в мене такий чоловік, що ставить нашу сім’ю на перше місце. Я знаю, що можу йому повністю довіряти. Звичайно я попросила, щоб він зателефонував до батьків та прояснив з ними ситуацію, та Володя відмовився, сказав, що мама все одно буде продовжувати псувати нам життя. І що ж ви думаєте, не пройшло й пів години, мені в телеграм прийшло повідомлення: «Не соромно, що через твої примхи мій син без свята? Безсовісна.» мене це довело до сліз, адже я не налаштовувала його проти родичів
Після цього мій Володя зателефонував до своїх батьків, не знаю, про що вони говорили, але вже місяць вони з нами не спілкуються. Мені чесно кажучи від цього навіть легше.
