Настя зупинила машину біля знайомого будинку й глянула на годинник. За тридцять хвилин раніше — надто рано. «Нічого страшного, — подумала вона, — Свекруха завжди радий мене бачити».
Вона поправила волосся у дзеркальці й вийшла з авто, тримаючи коробку з тортом. Стоял сонячний день, повітря було наповнене солодким ароматом цвітучого бузку. Настя всміхнулася, згадуючи, як колись гуляла цими тихими подвірʼями з Олегом, коли вони ще не були одружені.
Підійшовши до дверей, вона дістала ключ — свекруха давно наполягала, щоб у невістки був свій. Настя тихенько відкрила, не бажаючи турбувати Олену Миколаївну, якщо та відпочиває.
У квартирі було тихо, лише приглушені голоси лунали з кухні. Настя впізнала голос свекрухи й вже хотіла покликати її, коли наступні слова прикували її на місці.
«Скільки ще можна приховувати це від Насті? — голос свекрухи звучав тривожно. — Олеже, це нечесно».
«Мамо, я знаю, що роблю, — це був голос чоловіка, який, за його словами, мав бути на важливій нараді в офісі.
— Справді? Гадаю, ти помиляєшся. Я бачила документи на столі. Ти й справді плануєш продати сімейну справу й переїхати до Америки? Через ту… як її… Джесіку з інвестиційного фонду? Яка обіцяє тобі золоті гори у Каліфорнії? А Настя? Вона навіть не знає, що ти готуєш документи на розлучення!»
Коробка з тортом випала з онімілих рук Насті й із глухим стуком впала на підлогу. У кухні миттєво запанувала тиша.
За секунду в коридор вибіг збентежений Олег. Його обличчя поблідніло, коли він побачив дружину.
«Настю… ти рано…»
«Так, рано, — голос її тремтів. — Рано дізнатися правду. А може, якраз вчасно?»
Олена Миколаївна з’явилася за сином, її очі були повні сліз і співчуття.
«Доню…»
Але Настя вже повернулася до дверей. Останнє, що вона почула, був голос свекрухи:
«Бачиш, Олеже? Правда завжди знаходить шлях».
Настя сіла в машину й завела двигун. Руки тремтіли, але думки були на диво чіткими. Вона дістала телефон і набрала номер свого адвоката. Якщо Олег готував документи на розлучення, вона теж буде готова. Адже половина сімейного бізнесу легально належала їй, і вона не дозволить, щоб його долю вирішували без неї. Мережа елітних ювелірних салонів «Золотий цвіт» була заснована батьком Олега тридцять років тому. Починаючи з маленької майстерні, де створювали унікальні прикраси на замовлення, компанія виросла у престижну мережу з пʼятнадцяти магазинів по всій країні.
Настя прийшла в компанію шість років тому як маркетолог, і саме там познайомилася з Олегом. Після весілля вона повністю поринула у сімейний бізнес, запровадила нові ідеї, запустила онлайн-продажі й міжнародні відправлення. Завдяки її зусиллям прибуток компанії подвоївся за останні три роки. І тепер Олег збирався все це продати?
«Зустрінемося за годину, — сказала вона адвокату. — У мене є цікава інформація про продаж бізнесу. Йдеться про «Золотий цвіт».
Поклавши трубку, Настя усміхнулася. Можливо, вона приїхала не просто рано, а якраз вчасно. Тепер її майбутнє було в її руках.
Наступні шість місяців перетворилися на виснажливий судовий процес. Згодом Настя дізналася всю історію: півроку тому на міжнародній ювелірній виставці в Мілані Олег познайомився з Джесікою Браун, представницею великого американського інвестиційного фонду. Джесіка побачила потенціал у «Золотому цвіті» й запропонувала Олегу продати компанію їхньому фонду й переїхати до Кремнієвої долини, де обіцяла місце у раді директорів нової технологічної фірми.
Олег, який завжди відчував, що живе у тіні успіхів дружини й обтяжений сімейними ювелірними традиціями, побачив у цьому шанс почати власну історію успіху. До того ж між ним і Джесікою завʼязався роман, і вона вже знайшла йому будинок у передмісті Сан-Франциско.
У суді Олег був упевнений, що зможе отримати контроль над компанією, оскільки «Золотий цвіт» був спадщиною його батька. Але він не врахував кмітливості Насті, яка зберегла всі документи, що підтверджували її внесок у розвиток бізнесу.
На третьому засіданні були представлені фінансові звіти, які показали, як завдяки маркетинговій стратегії Насті та запуску онлайн-продажів прибуток компанії зріс на 200%. Міжнародні контракти, які вона уклала, потроїли вартість бізнесу. Її адвокат майстерно використав ці дані, доводячи, що сучасний «Золотий цвіт» — це здебільшого заслуга Насті.
Олена Миколаївна, на подив сина, стала на бік невістки. Вона принесла до суду старі бухгалтерські книги, які показали, що компанія була на межі банкрутства до приходу Насті, і саме її ідеї врятували сімейну справу.
Суд тривав майже рік. У результаті було ухвалено соломонове рішення: компанію поділили. Олег отримаА через роки, коли “Новий цвіт” Насті став відомим у всьому світі, вона згадувала той день не з болем, а з подякою долі за найкращий поворот у своєму житті.
