Як свекруха залишилася без квартири
Я навіть не сумніваюся, що нам не обовʼязково утримувати родину мого діверя та ще й знімати для них житло. Одразу зазначу: власницею нашої трикімнатної квартири є я, придбала її задовго до весілля у жахливому стані. Уявіть собі вхідні двері тоді просто притулялись до рами. Але ціна була чудовою, а про решту я поступово дбала сама. Та не про це я хотіла зараз розповісти.
Коли я познайомилась зі своїм чоловіком, встигла відремонтувати дві кімнати й купити трохи меблів. Вже жити стало комфортно.
Мій чоловік гарний, статний, але квартиру орендував. Через кілька місяців після нашого знайомства переїхав до мене. Після весілля одну кімнату облаштували під дитячу. Спочатку народився у нас синочок, згодом донечка.
Було тихо й щасливо аж поки якоїсь химерної осінньої ночі наш затишок не порушила свекруха. Прибула в сльозах з валізами:
Можна я трохи поживу у вас? Мій молодший син привів у мою квартиру якусь дівчину. Може, у них складеться родина, може, це вже його дружина на все життя Я надовго не залишуся, буду допомагати, забирати дітей з садочка і школи, варити їм їсти. Нічого мені без вас не треба!
Плакала, тож ми впустили її в дім. Віддали їй найбільшу кімнату. Вже давно була на пенсії, дітей гляділа, як і обіцяла, а в своєму житлі не показувалась там її молодший син пробував побудувати щастя. Жив у однокімнатній маминій квартирі разом із новою дружиною та двома дітьми: одне від неї, друге вона мала до шлюбу.
Колись дівер швидко одружився після школи із ученицею, і батьки продали свою трикімнатну квартиру. Гроші поділили собі купили «однушку», а діверю двокімнатну. Згодом батько захворів та помер
З дружиною колись мали двох дітей, згодом розлучилися, і він залишив квартиру їй. Тепер його колишня мешкає у цій квартирі з новим чоловіком і трьома дітьми.
Після розлучення син повернувся до матері.
Мамо, поживу трохи у тебе. Тепер я вільний і мрію про багато. Якось розберуся, знайду житло, казав він. Але щось не склалося. Через кілька місяців він привів до матері ще одну дівчину.
Свекруха постійно приводила то дітей від першого шлюбу діверя, то від другого. У нас вдома стояв справжній ярмарок дивакуватостей.
За рік ми сказали свекрусі, що треба вирішувати її житлове питання. Вона знову ридала, нервувала й істерила.
Мені довелося говорити з діверем: час звільняти квартиру матері. Дівер категорично відмовився: мовляв, у нього діти і копійчана зарплата, тож він не спроможний знімати житло. Що я мала робити?
Останнім часом мої стосунки зі свекрухою стали натягнутими до краю. Не хочеться навіть повертатися додому після роботи. Тому вирішила поговорити з чоловіком і поставила йому ультиматум нехай вирішує питання з житлом для матері, або ж я подаю на розлучення.
Чоловік був приголомшений не розумів, куди дівати матір, бо ж не виставиш на вулицю.
Я сказала: нехай орендує собі однокімнатну, у нас є гривні на це. Але свекруха навідріз відмовилась жити в орендованому, вимагала, щоб ми зняли двокімнатну квартиру для діверя з сімєю, а сама б повернулася додому.
Зухвалість була неймовірною. Я попередила: якщо за тиждень не звільнить квартиру, всі речі винесу за двері. Іншого виходу в мене не було.
Хіба повинні ми утримувати родину чоловікового брата і, тим паче, забезпечувати їх житлом?
