Моя теща запропонувала нам допомогу з дітьми на літо. Вона вже на пенсії, має вдосталь вільного часу, тож ми погодилися.
У нас обох робота і троє дітей, але повноцінної відпустки взяти не можемо. Зазвичай беремо відгул по черзі, якщо якась дитина захворіла чи є особлива подія. Часом вириваємося на вихідні, якщо вдома спокійно і це все.
Останні три роки ми виплачуємо кредит на житло на двадцять років. Постійна метушня з орендою нам набридла, й ми вирішили, що вже краще жити у власній квартирі, навіть якщо доводиться більше платити щомісяця. Незважаючи на те, що ціле літо ми працюємо, на відпустку грошей не вистачає через виплату кредиту. До того ж, коли школа на канікулах, нема кому доглядати дітей. Принаймні, ми спокійні, що у спеку діти в безпеці вдома, де їм найкраще!
Теща пообіцяла допомогти з дітьми влітку. Вона на пенсії й має купу часу тож це ідеальний варіант. Щоліта, коли їдемо до матері моєї дружини Катерини, беремо із собою продукти та даємо їй гривні на щось смачне для малечі. Вона завжди каже, що її пенсія невелика і на онуків свої кошти витрачати не може. Ми передаємо їй гроші на руки, і так нам вигідніше, ніж наймати няню. Всі задоволені.
Та торік брат моєї дружини Андрій теж вирішив привезти своїх трьох дітей до мами. Його малеча молодша і значно непосидючіша за наших, з ними складніше. Але він не подбав про продукти й жодних грошей не залишив нам довелося годувати їх за свій кошт.
Я добре розумію, наскільки це може дратувати. Я не раз просив Катерину поговорити з братом, але щоразу вона уникає конфліктів і нічого не змінює. Чому я маю тяжко працювати, щоб хтось інший відмовлявся від відповідальності за своїх дітей? Як краще поговорити, аби не посваритися?
