Коли чоловік не бажає змінюватися він цього й не зробить.
Неважливо, наскільки сильно ти його любиш.
Неважливо, скільки разів ти даєш йому шанс, скільки залишаєш йому вільного простору, часу
Скільки разів ти намагаєшся пояснити свої потреби, говориш із ним спокійно, тихо плачеш,
чи оточуєш його турботою в надії, що, можливо, з часом він подорослішає і стане на твій рівень.
Якщо ж він вирішив залишитись таким, яким є
він просто знайде жінку, яка дозволить йому такого бути.
Ту, яка не буде спонукати його до змін.
Ту, якій не потрібно його зростання.
Яка не вимагатиме від нього емоційної зрілості,
яку він не хоче (або ж боїться) у собі розвивати.
Але це не любов.
Це звичка.
Це спроба вижити.
Це чоловік, який обирає найпростішу дорогу
адже коли своя душа ще болить,
відповідальність здається тягарем,
а справжні стосунки загрозою.
Дівчино, не плутай свою самоцінність із перебільшеними вимогами.
Ти не просиш занадто багато, коли прагнеш чесності, сталості, поваги, внутрішньої безпеки
та союзу, в якому обоє ростуть.
Це основа.
Це найменше, на що ти заслуговуєш.
І справжній чоловік буде працювати над собою задовго до того, як попросить місце у твоєму житті.
А коли чоловік не готовий зростати,
коли ще лишився у своїх підліткових звичках,
коли обирає самолюбство, а не розвиток,
уникає важливих розмов
твоя сила налякає його.
Твоя щирість звучатиме для нього як докір.
Твої кордони він сприйме як відштовхування.
Не тому, що ти вчиняєш щось не так,
а тому, що він не звик бачити перед собою жінку, котра знає свою ціну.
І, замість дорослішати він відійде убік.
Замість навчитися спілкуватися скаже, що ти «надто чутлива».
Замість піднятися на твій рівень знайде ту, яка менше чекає, більше дає
і не вимагатиме справжнього партнерства.
Бо це простіше.
Безпечніше.
Зручніше.
Вибере ту, якою можна керувати,
яка проковтне образу,
яка буде мовчки терпіти.
Та не дозволяй цьому похитнути тебе.
Не дозволь його вибору змусити себе сумніватись у власній цінності.
Проблема не в тому, що ти чогось не дала,
а в тому, що стала для нього надто яскравим віддзеркаленням
того, ким він міг би стати, аби мав мужність змінитися.
Ти дзеркало, у яке він боїться глянути.
Бо ти показуєш не тільки свою справжню суть,
а й те, яким він міг би бути колись.
Відпусти його.
Нехай він залишиться зі своїм середньостатистичним, якщо так вирішив.
А ти ніколи не принижуй себе, аби втиснутися в життя чоловіка, який не прагне зростати.
Ти не «надто»
Просто він ще не доріс, щоб бути справжнім чоловіком поряд із тобою.
І ця ноша не твоя.
Запамятай: твої цінності та самоповага твій справжній скарб, і гідна любов будується лише на взаємній зрілості.
