ЖИТТЯ

Я вuгнaв свою подругу з дочкою із квартири вночі. Сусіди осуджували за нeлюдськe ставлення, але я на це відповів, що посеред ночі без попередження нема чого приходити!

З дитинства терпіти не міг, коли моя мати приводила своїх подруг додому, не сказавши про це батькові. Можливо, саме і це була одна з причин, чому він покинув її й став жити окремо. Мій батько був дуже стриманим і вихованим, чого не скажеш про мою матір. Для неї її подруги були святі, бо ж з ними й повеселитись і розважитись можна. Коли я виріс, то терпіти не міг не проханих гостей ще дужче, ніж колись не любив робити домашні завдання.

Два тижні тому подзвонила одногрупниця Люда, яка живе за містом і повідомила, що за 15 хвилин буде у мене. Моїй люті не було меж. Я собі лежав на дивані й вже нікого не хотів бачити о цій порі. Аж тут у двері дзвінок. Однак, робити було нічого і прийшлось швидко прибирати й одягатись. Люда привела своїх товаришів по роботі. Ми трохи випили, посиділи й коли я почав дрімати, то думав, що вони підуть додому. Квартира в мене однокімнатна, тому місця для ночівлі не було, та й спати я не звик, коли поряд купа людей.

Найгіршим видалось те, що я все-таки дозволив їм переночувати й пошкодував про це. Чув увесь вечір чуже хропіння друга Стаса і сміхи Люди й Степана. Все-таки витерпів і на ранок з ними попрощався.

Реклама

Вже буквально за місяць у двері подзвонила ця ж Люда. Прийшла з дитиною, бо посварилась з чоловіком і не хоче йти додому. Без попереджень та ще й з 10-ти річною дочкою, хоча вона знає, що я терпіти не можу дітей. Але все-таки прийняв про що через вже годину пошкодував.

ЇЇ дівчинка, Світлана, вкрай галаслива. Як дівчинка в чужому домі може поводитись так невиховано, наче в себе в дома? Спочатку розбила тарілку, однак я списав це на неуважність. Однак, коли вона почала фарбувати мої стіни, тут я вже не витримав. Питаю Люди, може ти трохи даси прочухана дочці, щоб вона заспокоїлась?

У відповідь почув: “Вона й так сьогодні достатньо наслухалась, тому нехай розважиться”

Після цих слів я зрозумів, що ця подруга сама почувається в мене, як в себе вдома. В неї виникли негаразди в сім’ї, а я розплачуюсь за це. Виходить так. Моєму терпінню прийшов кінець, коли вона почала нищити дорогий диван і галасливо кричати, що до мене збіглись усі сусіди. Оскільки Люда не хоче заспокоювати доньку, я прийняв рішення, що не буду цього терпіти, й сказав їм забиратись з моєї квартири. Я дав трохи коштів на бронювання хостела у місці й сказав, щоб до мене не приходили.

Люба вкрай обурилась, але мені було байдуже. Спочатку один приїзд з друзями, тепер інше. Я вже не хочу такою подруги у себе мати. Скільки я ще буду розплачуватись за її невдачі?

Вона йшла від мене ображена, а сусіди з осудливим поглядом почали витріщатися на мене. Як це я виганяю жінку з дитиною о такій пізній порі. А що мені робити? Дозволити псувати мені життя я не дам нікого. Тим паче, мені цих непроханих візитів ще з дитинства вистачило.

Реклама

Також цiкаво:

Close