ЖИТТЯ

Алісі було п’ять, коли вона дізналась, що її мама відтепер ангел

Аліса прокинулась сама. Це було для неї дивно, бо зазвичай її будила мама. Вона поглянула у вікно й здивувалась, що сонечко вже так високо, адже у цей час вона б мала бути уже у дитячому садочку.

Вона швидко зрозуміла, що щось не так й перелякалась. Обійнявши свого улюбленого ведмедика, у крихітній піжамі, вона вийшла зі своє кімнати й рушила до інших кімнат. Всюди було пусто, у домі було так тихо, що дівчинці стало страшно там знаходитися, й вона миттю вискочила на вулицю.

На сходах сидів сумний тато зі згорбленою спиною та курив. Мама завжди була проти цієї звички тата, тому дівчинку насторожило це.

Реклама
Реклама

Тату, ти навіщо куриш, зараз мама все побачить? – запитала донька. Тоді її тато повернув червоні очі до неї й повільно промовив: «Сонечкооо…». Він посадив її на руки й міцно обійняв.

– А де мама?

– Вона була вимушена полетіти, – сказав батько, швидко протираючи очі, з посмішкою.

– Надовго? Коли вона повернеться?

100velikih.com

– Доню, вона не повернеться, вона залишиться там.

– Чому? Невже їй там краще? Вона більше нас не любить, татку? – запитала Аліса, не відводячи погляду від тата.

– Не говори дурниць, звичайно, любить, більше, ніж все на світі, але тепер вона буде нас любити в іншому місці.

– І де ж це місце?

– На небі, доцю, – промовив він, вказуючи пальчиком у синяву, на якій повільно пропливали хмаринки.

– Татусю, але ж воно величезне, як я там знайду маму?

Чоловік посміхнувся, встав, підхопив дівчинку на руки й сказав: «Зараз я тобі покажу місце, де ти завжди зможеш найти маму, але пообіцяй, що будеш уважною!»

– Обіцяю, татку!

Через десять хвилин, дівчинка стояла поруч з татом біля церкви. Тато повільно перехрестився, дістав з кишені хустину й начепив його на волосся дівчинки. Аліса повторила ті ж самі рухи, що й тато, з незвичною для неї уважністю.

Аліса була раніше у церкві лише з бабусею, а з татом – ні. Світло від сонця тут здавалось якимось неяскравим, мов його хтось приглушив.

«Алісо, сюди прилітають ангели, твоя мама теж прилетить сюди!» – повідомив тато.

Дівчинка повільно кивнула й почала обдивлятися навколо, доки тато приніс її свічку.

– Постав її, ось сюди, і поки свічка горітиме, мама чутиме все, що ти їй говориш!

Тато допоміг доньці запалити свічку, а тоді вона у нього запитала: «А як вона почує? Через свічку?»

– Так, вона прилетить сюди й вислухає тебе.

– Мамусю, я тебе дуже сильно люблю і сумую, – промовила дівчинка, дивлячись на свічку, а тоді перевела погляд на тата й запитала. – Вона точно тепер почула?

– Так, доцю.

З цього моменту минуло чимало років, але Аліса досі не припиняє говорити зі свічкою, щоб розповісти щось мамі й ще раз повторити ті ж самі слова, сказані вперше.

Реклама

Також цiкаво:

Close