Трохи більше, ніж пів року тому я почала зустрічатися з Андрієм. У нас начебто серйозні стосунки, та ми й досі живемо окремо. Він не пропонує ні заміж, ні хоча б жити разом, а я не наполягаю, хоча б мені вже хотілося мати й родину, а тепер я задумуюся і про розставання з ним.
Я ніколи не поспішала виходити заміж. Після навчання я знайшла гарну роботу, стала добре заробляти, винайняла собі двокімнатну квартиру, і стала жити у своє задоволення. Згодом я заробляла багато, проте й витрачала так само багато. Я доглядаю за собою, займаюся спортом, та й люблю не готувати, а ходити в кафе, а на вихідних ми з друзями обов’язково ходимо в більярд чи боулінг, або в кіно, або виїжджаємо на природу: чи в гори, чи на море, чи в ліс – дивлячись по сезону.
Приблизно десять місяців тому моя подруга «привела» в нашу компанію Андрія. Я думала, що вони пара, та виявилося, що вони не зустрічаються. Андрій мені дуже сподобався, тож ми почали спілкуватися ближче, а потім і зустрічатися.
Зараз ми вже разом більше, ніж пів року. Проте ми живемо окремо. Він винаймає квартиру собі, а я – собі. Ми зустрічаємося, в основному, на вихідні, та іноді в будні. Ми весело проводимо разом час, та я не впевнена, що Андрій налаштований на шлюб чи на серйозні стосунки. Та нещодавно сталося те, що мене здивувало й занепокоїло.
Декілька тижнів тому Андрій запитав мене, чому я йому ніколи не готую, навіть коли він залишається в мене. Це мене здивувало, адже раніше ми їли тільки в ресторанах та кафе. Я не знала, до чого це, але погодилася.
У суботу я сходила до супермаркету, купила м’ясо, овочі, деякі фрукти та солодощі, усього гривень на 500. Я вирішила приготувати картоплю з м’ясом по-французьки, салат зі свіжих овочів, фруктову нарізку. До чаю виставила на стіл тістечка.
Андрій був дуже здивований та радий, але після вечері не подякував мені, а лише зауважив, що мама готує не так, і в неї смачніше. Я вирішила не звертати на це уваги, та зранку Андрій доїв усе, що було, та просто поїхав.
Після цього Андрій вирішив, що я маю йому готувати. Тобто, приїжджати до нього ледве не кожного дня з продуктами чи готовими стравами. Я не дуже розумію, до чого це, адже мені він переходити на новий рівень стосунків не пропонує. Звичайно, я приїжджала до нього декілька разів та готувала, але я також працюю, як він, і після роботи хочу відпочивати, а не мчатися через пів міста, щоб нагодувати чоловіка.
Андрій вважає, що я маю йому готувати вечерю кожного дня, до того ж з власних продуктів! А ми ще й не живемо разом! Як пояснити йому свою точку зору доступно? Адже він чоловік немаленький, до того ж надає перевагу м’ясним стравам, свіжим овочам та фруктам, а це зараз недешево. Якщо я й далі буду приїжджати до нього зі своїми продуктами, то моєї зарплати тільки на продукти та квартплату й вистачить.
Я не хочу сваритися з Андрієм, але як ще пояснити йому, що я йому нічого не винна? Він же мене не утримує, і навіть подарунків не купує, а сам вимагає, щоб я йому готувала, ще й з власних продуктів! Чи, може, краще взагалі розстатися з таким чоловіком?
