Ангелінка nлaкала і крuчaла, що хоче залишитися зі мною. Вона не пішлa до Віктора. А я ж її мaчyxa!

Мене звуть Мілена. Я познайомилася з Віктором, коли мені було всього 22 роки. Він відразу мені зізнався, що у нього була дружина, яка noмepла після пoлогів через тиждень. Також чоловік мені повідомив, що має маленьку доньку Ангеліну.

Віктор мені дуже подобався, і я вирішила познайомитися з його дитиною. Дівчинка відразу припала мені до душі: така малесенька, допитлива, усміхнена, і росте без мами. Я неодноразово приходила до Ангеліни, приносила подарунки, гралася з нею. Мені насправді захотілося стати її мамою.

Наші стосунки з Віктором стрімко розвивалися. Ми одружилися і я почала жити у нього. Віктор ходив на роботу, заробляв гроші і забезпечував нашу сім’ю. Я сиділа вдома та займалася дитиною. Полюбила її, як рідну донечку. Обожнювала її просто. А коли вона сказала своє перше слово «мама», я була на сьомому небі від щастя!

Два роки у нас була ідеальна сім’я. Я хотіла ще народити дитину, але чекала, поки Ангелінка трохи підросте. Віктор не наполягав.

Потім мій чоловік почав пізно приходити з роботи. Він їздив у відрядження з ночівлею навіть на вихідних. Говорив мені, що багато роботи, треба розвивати бізнес.

Та згодом я зрозуміла, що Віктор мені зраджує. Своїми очима побачила свого чоловіка та його коханку у парку, коли гуляла з Ангелінкою.

Вдома я запитала його про цей випадок. Віктор зізнався, що розлюбив мене, я йому просто набридла. Так, у нього є коханка, а жив він зі мною тільки заради доньки.

Тепер, коли стала правда розкрилася, нам треба було розлучитися. Я була у відчаї, бо звикла до донечки. Дуже переживала, що більше її ніколи не побачу. Як же я без неї? Я без Ангеліни жити не зможу!

Але Віктор рішуче сказав, що Ангеліна сама обере, з ким вона захоче залишитися.

Наступного дня Віктор прийшов додому з коханкою. Було видно, що Ольга ще молода, тому навряд чи їй потрібна дитина.

Віктор покликав Ангелінку з дитячої кімнати і сказав їй:

– Мама наша більше з нами жити не буде. У тебе відтепер буде нова мама Оля.

Ангеліна це почула, відразу прибігла до мене, міцно обійняла й заплакала:

– Мамочко! Я з тобою хочу залишитися! Не покидай мене! Забери мене з собою!

Я обійняла дочку, заспокоїла:

– Крихітко моя, я тебе дуже люблю. Я не залишу тебе, моя донечко!

Віктор захотів поговорити зі мною віч-на-віч. Ангеліна побігла збирати іграшки у свою кімнату.

– Розумієш, Мілено, я тобі зараз хочу правду сказати. У мене не може бути дітей. Моя покійна дружина дуже їх хотіла, тому ми скористалися донорським матеріалом. Насправді Ангеліна – не моя рідна донька. Коли моя дружина помирала, я дав обіцянку знайти донечці турботливу маму.

Віктор пообіцяв, що буде після розлучення допомагати мені грошима. Своєї обіцянки він дотримався. Фінансово Віктор нам допомагає. Щоправда до Ангеліни не приїжджає. Прикро, звичайно, але донька навіть не сумує за ним. Їй добре зі мною.

Я щаслива, що Віктор не забрав у мене Ангеліну. Я не уявляю своє життя без донечки і радію, що вона у мене така чудова.