Аня та Микола виросли в одному домі, маленький будиночок на краю села був їхнім прихистком, поки обидвоє не виросли. Миколі пощастило відразу після армії — він знайшов собі компаньйона, з який побудував бізнес. А от Аня залишилася в селі, навіть вищу освіту не отримала, бо мусила доглядати за старими батьками. Дівчина почала вирощувати біля дому різні квіти, ягоди, овочі та фрукти, цим й заробляла на життя. Весь урожай вона продавала на базарі, а за виручені кошти жила взимку.
Після смерті батьків Микола востаннє приїхав у рідне село, після чого знати не хотів своє колишнє життя та рідну сестру. Аня ніколи у нього нічого не просила, хоч брат і був багатим. Микола купив великий котедж в місті, одружився на заможній красуні й вважав сестру людиною не свого кола спілкування.
Роки йшли, Аня розширювала свою справу по садівництву, нещодавно купила землю та засадила її новими сортами овочів. Роботи було багато, і дівчина майже все виконувала сама. Вона прокидалася о п’ятій ранку, а лягала о десятій. І так щодня. Якось на базарі, коли вона продавала свій товар, то зустріла Івана — свого майбутнього чоловіка. Він був працелюбним, і ці двоє зійшлися.
Микола жив у повному достатку, ні в чому собі не відмовляв, до одного дня… Партнер підставив його у роботі, жінка пішла саме до нього, вона зраджувала Миколі не один рік. Чоловік став банкрутом, суд відібрав у нього навіть житло. Після цього Микола згадав за рідну сестру і поїхав у село.
Аня прийняла брата гостинно, запропонувала йому житло і роботу. Тепер вони живуть та працюють на своїй землі, у них великі плани й сестра навіть не згадує братові його колишню гордість та сором за неї.