Автор: Гриценко Іван
Було це давно, ще тоді, коли Київ починав прокидатися у туманних ранках, а я щоранку чув знайомий звук блендера.

Останнє прохання Ні, додому я вже не повернусь тужно зітхав Євген, корчившись від болю. І Несторія більше

Уяви собі, розповім тобі одну історію, яка реально змушує подивитись на людей інакше. Було це в самому

Коли я тільки взяла чашку кави й хотіла поставити її на стіл, у мене в горлі зявився клубок.

Ніч, жінка, кіт і холодильник – Не дивись на мене так! Марічка кинула на кота такий пронизливий

Запис із мого щоденника. Коли виросту стану феєю! Златко, а чому саме феєю? питаю донечку. Бо я так хочу!

Підігрій сам Олена Семенівна поставила каструлю з борщем на стіл і поглянула на чоловіка. Богдан Миколайович

Олена завмерла біля вхідних дверей, тримаючи ключ у руці. З квартири лунали шерех і тихе бурмотання.

Був звичайний вівторковий вечір. Я поставила воду на чай, тихо грало радіо, а у кімнаті плив аромат печених

Дідусі більше немає Дарина щойно повернулася з чергового відрядження до Києва. Не встигла навіть куртку





