Автор: Гриценко Іван
Було це багато років тому, ще у ті часи, коли я мешкала у Києві. Я тоді жила з чоловіком на імя Ростислав

Вісім років дрібниць Телефон задзвонив о пів на восьму ранку, коли Оксана стояла біля плити й спостерігала

Я вклав усе у її мрію, а виявився зайвим на чужому святі життя Часом будуємо палаци для тих, хто, щойно

Ні. Ми вирішили, що тобі краще не привозити дружину й дитину до цієї хати. Довго терпіти незручності

Два місяці я доглядав за 56-річною жінкою по ресторанах. Але щойно запросив її до себе, панянка відразу

16 березня Здається, інколи моє життя можна було б розповісти у двох словах: «Ніколи не вистачало».

Я тобі зараз таке розповім, уяви: мені вже 62, я майже сорок років літературу в старших класах викладаю.

Щоденник, 3 березня Я стою на порозі. Мій дорогий костюм, що колись здавався символом успіху, тут виглядає

Зіпсовані діти Ти його зіпсувала, розгнівано кинула Валентина Михайлівна, різко зачинивши дверцята холодильника.

Поки мої сестри ділили між собою бабусин будинок у передмісті Львова, я забрала тільки її старого вівчарку.




