Бабуся зможе глядіти онука лише за гроші, а батьки прийняли доньку й внука у себе у квартирі з умовою, що та платитиме за оренду! Ось така “сім’я”!

У моєї колеги Люби вічно проблеми з грошима. Вона економить, як тільки може: на нігті не ходить, речі взагалі собі не купує. Я її раз запитала, чому вона так змушена постійно економити, адже живе з батьками, кредитів немає, свекруха з дитиною сидить, на роботу ходиш. Що не так?

Тоді вона розповіла мені все: що батькам за кімнату платить, свекрусі за те, що дитину глядить, теж платить. Це мене дуже шокувало. Я не знала, що їй відповісти.

Десь чотири місяці тому ми з Любою почали ближче спілкуватися, не просто, як колеги, а як подруги. Потім з’ясувалося, що у нас є багато спільних інтересів, і діти майже однолітки. Перше, що я про неї дізналася: недавно розлучилася з чоловіком, тому залишилися з дитиною сама та була змушена повернутися жити до батьків.

Вона мені розповіла, що батьки достатньо молоді, ще працюють двоє на роботах, мають двоповерхову дачу, часто їздять відпочивати за кордон. Колега розповідала, що повернулася до батьків, тому я подумала, що батьки безплатно звільнили їй кімнату.

Як з’ясувалося, вони з самого початку потребували з неї оплату за кімнату. Батько сказав їй, що це лише принципи. Мовляв, вона доросла людина, має жити самостійно і не сидіти на шиї в батьків. І це можна було б пояснити, якби у неї не було б власної дитини.

У Люби не було вибору. Платити батькам за оренду кімнати все одно краще й дешевше, аніж знімати де попало. Тим більше сім’я, дитині буде затишніше та і їй самій комфортніше.

Продукти Люба купляє собі та дитині. Мама виділила їм окремо місце в холодильнику. Час від часу мама з татом пригощають внука, але не більше.

Відверто кажучи, я цього не розумію та не підтримую. Її батьку взагалі байдуже, що після розлучення в їхньої доньки було геть порожньо в гаманці? Аліменти для дитини її колишній чоловік почав виплачувати зовсім недавно, а по цей час Люба позичала гроші у батьків. Ну і звісно почала шукати роботу, аби покінчити з боргами.

Як була ще заміжня, то з дитиною сиділа сама. А коли з’явилася робота, то з нею і потреба шукати няньку. Свекруха хороша людина, внука любить, тому вирішила спитати чи не знаю когось, кому потрібна робота няньки, а та відповіла, що може й сама бути нянечко, але за гроші.

Люба вирішила, що це буде найкращий варіант, все ж таки рідна бабуся. Наталя Петрівна — людина відповідальна, колишня вчителька, тому це чудова ідея. Тим паче, знає дитину з народження, який в нього характер, його проблеми зі здоров’ям. Великий ризик на сьогодні залишати дитину на невідому людину, під назвою “няня”. Тому, довго не думаючи, колега погодилася. І щойно їй потрібно на роботу, викликає свекруху, та приїжджає й глядить онука.

Наче все добре, але коштів критично не вистачає. На роботі платять їй не дуже великі гроші, тому старається чим більше економити: ніякої зачіски, нігтів, нового одягу.

Про що думають її батьки? Вони ж прекрасно бачать, що донці не вистачає грошей, ледь зводить кінці з кінцями. Не розумію я їх та що можу сказати. Чужа сім’я.