Багатодітна мама однієї учениці з класу моєї доньки завагітніла ще раз, і голова батьківського комітету вирішила, що ми маємо допомогти цій сім’ї та скинутися по 300 гривень. Я відмовилася давати гроші, й інші батьки почали обзивати мене «бeзcepдечнoю cкуnepдяйк0ю»!

У нинішніх умовах всім доводиться жити нелегко, а особливо пенсіонерам та сім’ям з дітьми: треба й комунальні платити, які дорожчають, і дітей забезпечувати, і самому про себе турбуватися, ще й роботу не втратити в умовах крuзи. Проте деякі батьки думають тільки про себе, як і багатодітна мама однокласниці моєї доньки!

Мені 35 років, я заміжня та маю двох дітей. Старшому сину вже 13 років, а молодша донька закінчує другий клас. Я працюю у сфері послуг (адміністратором одного косметичного салону), а мій чоловік продавець-консультант у будівельному магазині. Ми заробляємо небагато, та двох дітей можемо забезпечити. Наші діти нічого не потребують, а раз на рік ми обов’язково їдемо відпочивати на море.

У другому класі разом з моєю донькою навчається дівчинка з багатодітної родини. Ми завжди здаємо гроші за неї (на подарунки, на свята абощо), бо її мама весь час нарікає, що чоловік не має постійної роботи, коштів ледве вистачає на їжу, бо в них аж п’ятеро дітей. Ми вирішили, що несправедливо буде обділяти чимось дівчинку в такій ситуації.

Нещодавно я дізналася, що багатодітна мама тієї дівчинки знову вагітна! І вона вирішила народити шосту дитину! І голова батьківського комітету вирішила, що ми маємо допомогти цій сім’ї та скинутися по 300 гривень. Вона створила окремий чат для батьків, де б не було цієї жінки, та внесла таку пропозицію. Більшість погодилися, тому вирішили, що будемо здавати. Я відмовилася давати гроші, й інші батьки почали обзивати мене «бeзcepдечнoю cкуnepдяйк0ю», а далі почалися ще гірші образи в приватні повідомлення. Деякі батьки мене підтримали, але також написали тільки в приватні повідомлення, а не в чат!

Але я вважаю, що вчинила правильно. У наш час дуже легко запобігти небажаній вагітності, та й перервати її можна! А якщо люди продовжують народжувати дітей, то самі й повинні турбуватися про них і розраховувати на себе та свої сили. Чому хтось перекладає відповідальність за своїх дітей на чужі плечі? Не для когось вони ж їх народжують. А якщо точно не знаєш, чи зможеш «потягнути» ще одну дитину, то навіщо народжувати? А з іншого боку, не вона ж вигадала, що ми маємо скинутися по 300 гривень, щоб допомогти сім’ї, і це справа добровільна, то чому на мене накинулися інші батьки? У нас, наприклад, зараз зайвих 300 гривень немає, тож я можу їх не здавати.

Мені здається, що я вчинила правильно. А ви як вважаєте?