ЖИТТЯ

Батьки хотіли для доньки як краще, але в підсумку мало не 3pyйнyвaли її життя

Юра пішов до apмії. Тая ж пообіцяла хлопцю, що обов’язково дочекається його, бо кохання їхнє було щирим та безмежним. Мабуть, сильніших почуттів вони обоє ніколи не відчували та не відчують.

Кожного дня Тая писала листи коханому. Вона палко зізнавалася в коханні, розповідала, як сумує за хлопцем та казала, що кожна хвилина перетворилася в довгу годину, а кожна година в невитримувану добу. Кожен свій лист вона красиво оформлювала, пшикала своїми парфумами, які так подобалися Юрі, та які вона завжди наносила на волосся та трішечки на зап’ястя. А ще закінчувала послання фразою «Цілую!» та залишала свій поцілунок, фарбуючи спеціально для цього губи.

Проте йшли дні, місяці. Але хлопець не відповідав на листи. А потім взагалі отримала листа від Юри, де він писав, щоб та залишила його в спокої, мовляв Тая йому більше не цікава. Дівчина не могла в це повірити. Вона справді не розуміла. Як таке палке кохання могло бути зруйноване відстанню? Невже його почуття були примарними?

Реклама

Важко було Таї прийняти цей факт. Вона довго страждала. А потім назавше закрила своє серце від усіх та вийшла заміж за першого-кращого, якого запропонували батьки. Але не кохала вона того хлопця. Її серце закрите. Вона не хотіла обпектися ще раз. Занадто боляче було від такої зради.

Тая готувала обід. Стояла в переднику та в домашніх тапках. Волосся було заплетене в акуратну гульку. В двері постукали. Жінка пішла відкривати, а за дверима стояв високий, змужнілий парубок. Ні, парубок слово вкрай недоречне! Чоловік! Справжній чоловік! То Юра прийшов.

– Коли мені сказали, що ти вийшла заміж, я не хотів у це повірити, але видно це правда… Зрозуміло тепер, чому ти не відповіла ні на один мій лист…– сказав хлопець та вже було почав йти, але слова Таї його зупинили.

– Але ж… Ти сам написав, що я набридла тобі і що ти кидаєш мене… То як ти можеш так говорити про мене зараз? – мовила Тая та по її щоках потекли гарячі сльози, які вона тримала в собі та не могла виплакати відколи отримала той лист.

– Я? Писав що ти мені набридла? – здивовано та обурено запитав Юра.

– Так, ти! Через чотири місяці після того, як ти пішов до армії та не відповідав ні на один мій лист, мені прийшла від тебе відповідь. Ти ж писав, щоб я не писала більше та не набридала…

– Я не писав такого… Останній лист, який я відправив, був нещодавно, я просив зустріти мене!

– Знаєш. Нам зараз потрібно буде піти до моїх батьків. Я знаю напевно, що могло статися.

Тая та Юра пішли до батьків дівчини. Та почали просити пояснити, що ж таке сталося, що вони не отримали ні одного листа один від одного та з’явився ще й якийсь дивний лист. Батьки зізналися, що хотіли як краще. Вони бажали кращої долі для доньки, бо боялися, що вона буде жити так само бідно, як і вони по-молодості. Тому вони збирали листи, які закохані відправляли один одному. Та власноруч написали той лист, де Юра ніби то кидає Таю.

– Але ви ж кохали один одного, незважаючи на бідність! Ви були щасливі в цьому коханні. Так чому я маю страждати з некоханим, але забезпеченим чоловіком, який не бачить нічого, крім роботи, друзів та інших жінок?

Батьки довго вибачалися перед дітьми. Ті пробачили їм, бо зараз вони зрозуміли, що не зі злих помислів вони це вчинили. З чоловіком Тая поговорила та вони зійшлися на тому, що просто тихо розлучаться і не будуть мучити однин одного.

Зараз в Таї та Юри все добре. В їхній сім’ї з’явилося двоє бешкетників, які радують як батьків, так і бабусь з дідусями. Все таки не багатство важливе, а щира любов та кохання. А багатство можна набути.

 

Реклама

Також цiкаво:

Close