Будьте 0бережні, коли берете доглядальниць за літніми батьками. Вони швидко входять у довіру, а рідні потім 3алишаються без даху над головою

Добрий день. Мене звуть Марина Олегівна. Сьогодні я хочу розповісти свою історію і попередити людей, які збираються взяти на роботу доглядальниць за літніми людьми, про те, що може потім трапитися.

Мені 55 років. Я єдина донька у своїх батьків. Мій тато помер дуже давно. А у матері два роки тому стався інсульт. Після реанімації я забрала маму у її квартиру.

Змоги повезти до себе у мене не було тому, що ми з чоловіком орендуємо житло. Декілька років до того чоловікова мама тяжко захворіла. У неї була онкологія. Нам довелося продати свою квартиру, щоб знайти гроші на лікування свекрухи. Слава Богу, наші діти були дорослими на той час, тому ми з чоловіком вирішили ходити по чужих оселях. У моєї мами однокімнатна квартира, тому тиснутися до неї ми не стали.

Після реанімації я ночувала постійно у мами. Щодня доглядала її, сумлінно виконувала усі вказівки лікаря, щоб вона змогла швидше відновитися та набратися сил. Коли мама пішла на поправку, я запросила до неї доглядальницю. Адже мені потрібно було ходити на роботу. Гроші потрібні були і за квартиру платити, і допомогти дітям, і мамі ліки купувати. Чоловік мій теж почав стомлюватися, йому тяжко самому було заробляти на все це гроші.

Ми взяли на роботу по догляду за мамою молоденьку дівчину. Нам вона здалася щирою і доброю. Аня відразу знайшла спільну мову з моєю мамою. А мені вже не потрібно було розриватися між двома будинками.

Аня цілий рік жила з моєю матір’ю. Ми стабільно оплачували її працю. Я майже щодня навідувалася до своєї матері. Наша доглядальниця виконувала старанно свої обов’язки, а мама на неї не скаржилася.

Та раптово моїй матері стало зле. Аня викликала лікаря. Швидка приїхала і госпіталізувала мою маму. Та через день вона померла у лікарні. У неї знову стався інсульт.

Не встигла я оговтатися від горя, як через місяць після похорону до мене зателефонував юрист. Він повідомив, що моя мама написала заповіт, у якому вказувала, що свою квартиру вона  дарує Ані. Ми були шоковані цією ситуацією. Як так? Ми скитаємося по чужих хатах, а у мама переписала своє житло на зовсім іншу людину?

Поговорила з нашою доглядальницею. Вона поводила себе нахабно та зневажливо. Аня вдала, що нічого не знала про заповіт.

Тепер я маю оскаржити дії моєї покійної мами у суді. Навіть не знаю, чим це все закінчиться. Аня виявилася вовком у овечій шкурі. Вона старанно промивали мізки моїй мамі цілий рік, щоб довести, що я її покинула, бо вона була мені непотрібною.

Тому закликаю усіх: будьте пильними та обережними, коли берете чужих людей доглядати за своїми близькими. Літні люди дуже вразливі, і вони вірять усьому, що їм говорять ті, які знаходяться поруч щодня.