Через ось таких людей, я ніколи не вступаю своє місце в потязі

Одного разу мені потрібно було поїхати по справах до Львову. Дорога далека, їхав я з Харкова потягом. Тому я постарався та купив собі квиток на нижню полицю, щоб змогти поспати, бо по приїзду я одразу вирушав на роботу. До цього я завжди їздив на верхніх полицях, тому прекрасно знаю про всі її «зручності».

Прийшовши до свого місця я побачив, що моїми сусідами будуть мама та донька, якій на вигляд років 17-19. А на моєму місці красувалась пані років 45-50. Вона була достатньо екстравагантною дамою, бо не зважаючи на свою фігуру та розміри вдягнула капронові колготки з люрексом, міні юбку та тонку кофту, яка обтягувала її настільки, що виділяло не тільки всі до єдиної її складки, а, здавалося, що утворює ще й нові.

Я ввічливо попрохав її встати з мого місця, щоб я міг покласти під полицю валізу. Пасажири з верхніх полиць можуть сидіти на нижніх лише під час їди, а вона не їла і не збиралася. Час від часу вона поглядала на мене та намагалася кокетувати та загравати до мене. Виходило в неї дуже дивно, і я намагався не дивитися на неї та ігнорувати.

І так, я прекрасно розумів, для чого вона це робить – хоче, щоб я їй поступився полицею та пішов «висіти на верхній». Але я спеціально наперед купив білети на нижню. Якщо вона не потурбувалася про свій комфорт, я про нього турбуватися не збираюсь.

Ось настав той самий момент. Всі почали готуватися до сну. І я також хотів вже нарешті лягти та поспати. Я попросив її встати з мого місця та залазити на свою полицю. А та лише посміхнулася та кокетливо почала запитувати мене:

-Молодий чоловіче, як я залізу на верхню полицю, якщо в мене така коротенька спідничка? Чи хочете, щоб я в ній полізла і подивитись на це все?

Я знав, що так буде тому набрав у легені побільше повітря та відповів:

– Послухайте, я збираюся їхати у відповідності з тим місцем, яке вказано в моєму квитку. Купуючи квитки на потяг, ви знали, на що підписуєтесь і могли потурбуватися про свій комфорт самостійно. Ваш же одяг – лише ваше діло, якщо вам не зручно – туалетна кімната є, переодягайтесь. Встаньте, будь ласка, я дуже втомився та хочу спати.

Жінка встала та ображено та зі злістю почала залазити на свою полицю. І звідти вже роздратовано гукнула:

– Скільки ж навколо нахаб!

-І вам на добраніч, пані. – відповів спокійно я та ліг спати. Нарешті.

Чоловік, що лежав на боковій полиці, підмигнув мені. Схвалював мій вчинок. А ще я просто переконаний, що ця «дама» вдягнулась так в надії на те, що вийде поторгуватися за місце. Та тільки не очікувала вона, що є такий ось нахабний я, який захотів їхати на своїй полиці.