«Так, без образ, та сьогодні ти перевершила себе: раніше приготовану тобою страву можна було їсти виключно із голоду. Але сьогодні явно відчувається новий рецепт» – Катерині здалось, що вона навіть почула, як засміявся батько від почутих слів.
***
Маленькою Катя ніколи не знала похвали від матері. Більш того, дитину виховували у строгості, побоюючись завищити її самооцінку, адже подібний метод у майбутньому міг призвести до багатьох проблем.
А ось критику дівчинка чула завжди: прибирання, зовнішність, успішність у школі, бажання дівчинки більше бути вдома, ніж у компанії підлітків – мати завжди знаходила привід висловити власне невдоволення донькою.
При цьому батько поводився відсторонено, він продовжував заробляти кошти, усе приносив для сім’ї, був ідеальним чоловіком, та практично не приймав участі у вихованні дівчинки.
Тож Катерина заледве протрималась до вступу в університет, одразу переселилась до студентського гуртожитку, а згодом і вийшла заміж. Проте дорослішання доньки ніяк не вплинуло на її матір, вона продовжувала вважати її недолугою дитиною, котрій необхідно вказувати що робити. Звісно, тепер поради старших давались значно рідше, та і Катерина навчилась реагувати спокійно.
Вона практично не зважала на зауваження щодо ведення господарства та материнства. Проте була все ж тема, що могла зачепити Катерину. Іншим це могло здатись дрібницею, та не їй. Без зайвих зусиль, можна було викликати сльози у неї невинною критикою улюбленої страви – борщу.
Готувати дану страву дівчинку навчила бабуся – татова мама, людина, котру дитина обожнювала. Вона завжди підтримувала Катерину, запевняла у її винятковості і вирощувала впевненість.
Бабуся була виключною господинею, мала особливий дар – готувала смачні страви з першого разу. «Потрібно готувати із частинкою душі», – зауважувала бабуся.
Зрозуміло, що коронною стравою бабусі був саме борщ. Більше Катерині не вдавалось скуштувати щось смачніше. І лише після знайомства із нареченим, бабуся вирішила передати онучці секретний рецепт.
І ось вже друзі і знайомі нахвалювали страву Катерини за особливим рецептом. Проте все ж була одна людина, котра знайшла недолік – її рідна матір.
Мати Катерини відверто насміхалась над стараннями своєї дитини, переконуючи, що у борщі головним інгредієнтом є капуста, а ніяк не душа.
Все ж Катя прийняла запрошення батьків відвідати їх разом із сином на дачі влітку. Минулого року вона мусила відмовитись від запрошення, адже була впевнена, що часті суперечки зашкодять годуванню малюка. Тож увесь час вона провела у місті, годинами гуляючи у парку, намагаючись зберегти спокій у власній сім’ї.
Та дитина вже підросла, і Катя не бачила проблеми у тому, аби згодитись на пропозицію батьків. Чоловік відвіз їх із речами та продуктами, пообіцявши провідати на вихідних.
Як і домовлялись, Катя взяла на себе приготування їжі: все-рівно, її мати ніколи не любила цим займатись. Тож Катерина із радістю довірила сина батькам.
На тижні був запланований візит близьких друзів, що проїздом до своєї дачі захотіли відвідати давню подругу. Та ранішні старання Катерини щодо приготування викликали обурення її матері. Вона не захотіла, аби донька готувала фірмову страву, адже, за її словами, не хотіла годувати своїх друзів її борщем. Катя все ж переконала її, адже, окрім основної страви був запланований повноцінний стіл, і гості залишаться задоволеними.
Друзі родини приїхали задовго до вечора, та мати Катерини довго водила їх по дачній ділянці, показуючи вирощені квіти та збудовану альтанку. Нарешті дійшли до столу, де гості одразу відчули запах ароматної страви.
«Так, без образ, та сьогодні ти перевершила себе: раніше приготовану тобою страву можна було їсти виключно із голоду. Але сьогодні явно відчувається новий рецепт», – Катерині здалось, що вона навіть почула, як засміявся батько від почутих слів. Чоловік подруги зі смаком нахвалював приготовану страву, та ще й його дружина заходилась підтримувати схвальний відгук: «Невимовно смачно! Обов’язково візьму рецепт».
Матір лише мовчки погодилась, натомість Катерина була задоволена. Їй було не так важливо, хто приготував страву, як те, що унікальний рецепт захоплює людей, а відтак, вона завжди згадує свою бабусю.
