Моя свекруха наживається на рідних внуках! Я просто не можу цього вмістити у голові!

У мене є свекруха. Її звати Світлана Андріївна. За часів Радянського союзу вона працювала продавцем у м’ясному відділі. Тому з впевненістю можна сказати, що вона в цьому професіонал. Ще в тій часи вона склала собі план, аби продавати «втиху», і таким чином заробляла хороші гроші. Адже тоді м’ясо та ковбаса були не з дешевих продуктів. Потім, в 90-ті вона почала їздити в Туреччину, поставляти звідти одяг та продавати його. Продажем Світлана Сергіївна займалася до того часу, до поки дозволяло здоров’я.

Ми планували весілля та от наступив той час, коли потрібно було вирішувати, хто за що платитиме. Проте свекруха взяла повністю на себе ініціативу, аби оплатити всі витрати. А потім, на весіллі, ще хорошу суму грошей подарувала. Моя мама працювала в державній лікарні, тому не була багатійкою. Ще й мала серйозні проблеми зі здоров’ям, на вирішення яких ішли великі гроші. Пройшло від весілля три місяці, і моїй мамі повідомили, що у неї рак. Ще через п’ять місяців, вона померла.

У мене народилася донька, через два роки народився ще й син. Свекруха дуже допомагала нам, постійно купувала дітям одяг та іграшки. За що ми їй дуже вдячні. Проте була у неї звичка: завжди уточнювати, що скільки коштує. Також вона бідкалася постійно, чи вистачить їй грошей, аби дожити до наступної пенсії.

Після цих слів, Діма віддавав половину грошей від суми, яку вона заплатила за якусь річ.
Так складалося наше життя. Коли синові виповнилося три роки, чоловік пішов «наліво». І не просто раз сходив, а серйозно закохався.

Незабаром він вирішив зі мною розлучитися, оскільки не уявляв свого життя без нової коханої жінки. Він зробив мені дуже боляче, розбив моє серце.

Наш шлюб розпався. Діма виплачує аліменти. Поки я сиджу в декреті. Час від часу моя хресна надсилає мені гроші, оскільки немає своїх дітей та внуків. Я з усіх сил стараюсь берегти та економити кошти.

Через ситуацію в країні, я виходжу на вулицю виключно в магазин та інколи прогулятися в парку з дітьми. Економити стає все важче. Адже діти ростуть з кожним днем, якщо син може ходити в деяких речах старшої доньки, то доньці потрібно купляти все нове. Свекруха мені запропонувала допомогу: вона буде приносити різний одяг, а я купуватиму, якщо щось мені сподобається. Я вирішила погодитися.

Через тиждень, приходить до мене свекруха з великими торбами, напханими одягом. Звісно, на одягу були цінники. Я не розбиралася в цінах на одяг, і думала, що це адекватна вартість. Просто довірилася свекрусі, адже не чужа людина, та купила деякі речі для старшої доньки.

Того ж вечора до мене на чай завітала моя найкраща подруга, яка має трьох дітей. От ми сидимо п’ємо чай та розмовляємо. І тут я дізналася в нашій розмові, що моя свекруха продає мені речі за підвищеними цінами. Спочатку мені було важко в це повірити. Але наступного ранку я вирішила сходити на базар та переконатися в цьому, сфотографувала ідентичний одяг та його вартість. Цей одяг був дешевший, як мінімум на 15%!

Сказати, що я була шокована, це нічого не сказати. З’ясувалося, що свекруха просто приклеювала свої цінники на одяг. Мені це не вкладається в голові. Її совість не мучила, коли вона таке робила? Адже ми не чужі люди. Це її внуки. Хіба можна заробляти гроші на рідних внуках?

Я прийняла рішення не роздувати з цієї ситуації скандал, просто замовчати. Через декілька днів, я виставила світлину своєї старшої доньки в соціальну мережу. Під нею з’явився коментар: «Як красиво внучці в цьому платті. Все-таки добре, що я вам його подарувала!»

Тобто, як подарувала? Я його купила не за малі гроші у своєї свекрухи. Як потім вже виявилося, що подруга моєї свекрухи постійно віддавала багато одягу для моїх дітей. Просто віддавала, безплатно. А натомість моя свекруха мені ж їх продавала.

Ясна річ, що про це вже я змовчати не змогла. Того ж дня, зателефонувала свекрусі, висловила все, що про неї думаю. Влаштувала сварку. Вона і собі, почала виправдовуватися, що це я не так зрозуміла. Буде вона мені розповідати, що це я не так все зрозуміла. Все так.

Я б з радістю повністю перервала спілкування зі свекрухою, але не все так легко, як здається на перший погляд. Адже діти дуже сильно люблять свою бабусю і плачуть, коли довго її не бачать.

І от я думаю, що мені зробити, як бути в цій ситуації? Можливо, хтось дасть слушну пораду?