Зима у нас не дуже сурова, проте трапляється таке, що йде сніг, мороз, і на вулицях стає слизько. Так було і декілька днів тому, коли був сніг із дощем, а потім все замерзло. Комунальні служби посипали доріжки піском та землею, тому на вулицях було не тільки слизько, а й брудно, здавалося, що грязь повсюди. Саме тоді я і допомогла бабусі.
Я поверталася додому з роботи. Пішла через парк. Оскільки був уже вечір, то отой бруд на вулицях трохи вже примерз. Було слизько, і я йшла поволі. Звичайно, без інцидентів не обійшлося: декілька «ластівок», декілька «балетних» па я зробила, проте на ногах втрималася.
Переді мною йшла якась жінка. У руках у неї були тяжкі пакети. Вона декілька разів послизнулася, а потім почала махати руками й впала. Пакети розлетілися в різні сторони. Сама вона спочатку просто сіла на лід, але піднятися не змогла. Підійшовши до неї ближче, я помітила, що жінка вже в роках. Звичайно, я вирішила допомогти бабусі.
– Ось, обіпріться об мою руку й намагайтеся піднятися з льоду.
– Та як я це зроблю, по-твоєму? Візьми мене під пахви та й підійми!
– У мене так не вийде. Тим паче з хворою спиною.
Слід зауважити, я говорила правду, у мене велике господарство, а працюю я в супермаркеті, товари розкладаю, тому звечора до ночі на ногах, та ще й весь час нагинаюсь. Останнім часом взагалі на уколах тільки й трималася, тому вирішила допомогти, як можу.
Ми досить довго вовтузилися. Та врешті-решт мені вдалося підняти бабусю. Та не слова вдячності я почула.
– Через тебе я вся тепер брудна. Говорила, не так треба було мене підіймати, – обурено «відчитала» мене жінка. А я ж просто допомогла їй…
– Ось, дивись, що ти накоїла! У мене тепер все пальто, черевики та навіть рукавички брудні. Помічниця знайшлася. Не можеш зробити нормально, не берись. Сама б якось піднялась би, чи зачекала когось вправнішого. Що стала як вкопана, допоможи хоча б продукти зібрати, он розкидані всі!
– Знаєте, я ж справді просто хотіла допомогти. А підняти вас так не змогла б навіть зі здоровою спиною. Подивіться на мене, і на себе. То й чекайте тепер інших помічників.
Може, я й була занадто різкою з літньою людиною, проте ситуація мене справді обурила. Я пішла, а жінка залишилася збирати те, що висипалося з пакетів. Вона ще щось обурено говорила, та я її вже не слухала.